. - 158 — Алтууруокка Приблизно тоді ж (а саме в жовтні місяці 1917 року) вийшов в Лубнях перший нарис програму партії, написаний В. Липинським (переконанин монархистом і реакціонером). До речі, взявши на увагу, що назва партії зовсім не відповідав її змісту і в той же час мало служить і поставленим їй захисним цілям, поміщики додали до нар- тійної назви союзу ще слово „хліборобська“; таким чином, згаданий нарис програму Липинського говорив вже про „Українську Демократично- Хліборо Партію". В політичній частині проекту програму значилось, що партія „стоїть твердо і непохитно на ґрунті повної власновільности і суверенности українського народу" і ставить „найважніщою і вихід- ною точкою своєї роботи боротьбу за державний суверенітет цілого українського народу по всій Україні“. Далі зазначалось, що „власна державна організація важна для нас, як представників української хліборобської демократії, не тільки з мотивів національного, але й еко- номичного характеру“, і намічався соціально-економичний програм партії. „Україна — край хліборобів, говорилось в нарисі, і українська держава мусить стати державою хліборобів.“ Для цього в основу економичного будівництва партією клалось насадження на Україні хуторів. „Ці хуторі здаються хліборобам в довічну і наслідственну - але без права поділу -- аренду з правом фактичної переуступки їх в цілому“. Для нарізки хуторів“ мав бути утворений державний земельний фонд „з казенних, кабінетських, удільних, манастирських і т. п. земель, а також з земель приватних власників, котрі законодавчим порядком, в міру потреби, мали переходити за викуп по справедливій оцінці у власність держави, поверх певної установленої законом норми“. Вось перший рік революції (1917. p.) був несприятливий для Beot a роботи партії. Найбільш успішно весь час працювала вона на Лубен- щині. В других повітах Полтавщини, в Олександрійському і Єлисавет- градському повітах Херсонщини, в Катеринославі, Харькові і Київі організувалися тільки невеличкі інтелігентсько-поміщицькі гуртки. Більш 7 успішно працювала в цей час друга поміщицьо-кулацька організація . — так званий «Всероссійскій Союзъ Земельныхъ Собственниковъ“, переіменований піаніце у Всеукраїнський Союз Земельних власників“. Настуа московських большевиків на Україну в 1917—1918. р. зовсім припинив роботу Демократично-Хліборобської Партії, аж до часу по- вернення центральної Ради в Житомира. Прихід Німців на Україну відживив завмерлі було поміщицькі організації на Україні, а в тому числі і „хліборобів“. 25. березня ст. ст. 1918. р. відбувся в Дубнях організований Демократично-Хлібо- робською Партіею поміщицько-куркулівський в'їзд шости північних повітів Полтавщини. З'їзд відбувався під охороною озброених сільських глитаїв та їхніх синків (майбутніх гетьманських „сердюків“). Він вивіс низки постанов, в яких, між іншим, зазначив, що він 1) визнає полі- тику Центральної Ради в аграрній справі руінницькою для держави і загального національного господарства і вимагав скасування земель- ного закону І[ентральної Ради та визнання принціпа приватної влас- ности, як основи народнього господарства; 2) вимагає негайного по- . .
