—
165
—
покликав із тих яке самовыво-по
ухвалила з приводу нього слідуючу виставлену фракцією УПСР гостру
„формулу переходу до чергових справ“:
„Внелухавші пояснення міністра земельних справ на інтерпеляцію в справі
наказу фельдмаршалта Айхгорна про засів олів на Україні і заяву хіністра про
відставку, Українська центральна Рада вважає потрібним заявити та вказати :
1) що німецьке військо іокликав український уряд для допомоги в справі, за-
ведення порядку на Україні лише в тих межах і напрямі, які зазначить уряд
Української Народньої Республики; 2) що ніяке самовільне втручання терманського
і австро-угорського вищого командування в соціально-політичне й економичне
життя України не допустиме ; 3) що таке втручання, як згаданий наказ фельд-
маршала Айхгорна, може тільки здезорбанізувати наше господарське життя, усклад-
нити соціально-політичні відносини і, між иншим, зробити неможливим виконання
тих економичних договорів між Українською Народньою Республикою і Централь-
нІІ ми державами, котрі в ці дні виробляються і підписуються представниками
згаданих держав.
Разом з тим Українська Центральна Рада, відкинувши відставку міністра
земельних справ, доручае : 1) міністрові земельних справ — оповістити всю люд-
ність України, що наказ фельдмаршала Айхгорна не повинен виконуватися ;
2) міністрові закордонних справ — скласти протест проти наказу фельдмаршала
Айхгорна, як і проти всякого ин шого дотеперішнього само-
вільного втручання термано-австро-угорських військових властей в соці-
11.1ьно-політичні відносини на Україні і 3) голові Ради Народніх Міністрів -
зробити відповідну заяву-ноту берлінському урядові в справі цього наказу.“
Ця резолюція Центральної Ради дуже не вподобалась німецьким
енералам: вона, як не як, компромітувала їх перед німецьким громадян-
ством, вона могла довести до інтерпеляції в німецькім парламенті
і, таким способом, завчасу розстроїти їхні пляни державного перевороту
на Україні. Плян державного перевороту на Україні було розроблено
спільно посольствами Німеччини й Австро-Угорицини в Київі, при спів- -
участи команди німецького війська на Україні. Згідно з цим планом,
малось на увазі спочатку обмеження Центральної Ради в правах, після
— зміна її складу і далі — повільне підпорядкування її діяльности
інтересам Німеччини та Австро-Угорщини. Отже треба було забезпечити
виконання цього пляну. І от німецьке командування починає вимагати
від центральної Ради взяти резолюцію назад, погрожуючи ріжними ...
політичними ускладненнями. Центральна Рада не змінила свого стано-
вища, але Голова Ради Народніх Міністрів Голубович на засіданню
Ради 18. квітня дав „пояснення“ в тім дусі, що, мовляв, фельдмаршал
Айхгорн своїм наказом зовсім не втрутився у внутрішні справи Рес-
публики і тільки-но „підкріпив“ своїм наказом циркуляри міністерства
земельних справ відносно засіву полів.
Так конфлікт між революційним робітниче-селянський парляментом
України - Українською Центральною Радою — і німецькими реакцій-
• ними генералами досяг такої точки, коли на мирне залагодження його
вже не було майже ніякої надії. Рада і правительство побачили себе
застуканими в глухому куті. ІІpo контрреволюційні наміри Німців
вже не було двох думок. Природа їхнього втручання у внутрішні
справи була цілком ясною, хоч німецькі енерали та українські бур-
жуазні партії й намагались пояснити її „бездіяльністю та нездатністю
до державної роботи“ соціалістичного правительства. Маючи відомости
про успішний хід весняного засіву, можна було відповідно оцінити „по-
та
..
.
Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/165
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана
