— 165 — покликав із тих яке самовыво-по ухвалила з приводу нього слідуючу виставлену фракцією УПСР гостру „формулу переходу до чергових справ“: „Внелухавші пояснення міністра земельних справ на інтерпеляцію в справі наказу фельдмаршалта Айхгорна про засів олів на Україні і заяву хіністра про відставку, Українська центральна Рада вважає потрібним заявити та вказати : 1) що німецьке військо іокликав український уряд для допомоги в справі, за- ведення порядку на Україні лише в тих межах і напрямі, які зазначить уряд Української Народньої Республики; 2) що ніяке самовільне втручання терманського і австро-угорського вищого командування в соціально-політичне й економичне життя України не допустиме ; 3) що таке втручання, як згаданий наказ фельд- маршала Айхгорна, може тільки здезорбанізувати наше господарське життя, усклад- нити соціально-політичні відносини і, між иншим, зробити неможливим виконання тих економичних договорів між Українською Народньою Республикою і Централь- нІІ ми державами, котрі в ці дні виробляються і підписуються представниками згаданих держав. Разом з тим Українська Центральна Рада, відкинувши відставку міністра земельних справ, доручае : 1) міністрові земельних справ — оповістити всю люд- ність України, що наказ фельдмаршала Айхгорна не повинен виконуватися ; 2) міністрові закордонних справ — скласти протест проти наказу фельдмаршала Айхгорна, як і проти всякого ин шого дотеперішнього само- вільного втручання термано-австро-угорських військових властей в соці- 11.1ьно-політичні відносини на Україні і 3) голові Ради Народніх Міністрів - зробити відповідну заяву-ноту берлінському урядові в справі цього наказу.“ Ця резолюція Центральної Ради дуже не вподобалась німецьким енералам: вона, як не як, компромітувала їх перед німецьким громадян- ством, вона могла довести до інтерпеляції в німецькім парламенті і, таким способом, завчасу розстроїти їхні пляни державного перевороту на Україні. Плян державного перевороту на Україні було розроблено спільно посольствами Німеччини й Австро-Угорицини в Київі, при спів- - участи команди німецького війська на Україні. Згідно з цим планом, малось на увазі спочатку обмеження Центральної Ради в правах, після — зміна її складу і далі — повільне підпорядкування її діяльности інтересам Німеччини та Австро-Угорщини. Отже треба було забезпечити виконання цього пляну. І от німецьке командування починає вимагати від центральної Ради взяти резолюцію назад, погрожуючи ріжними ... політичними ускладненнями. Центральна Рада не змінила свого стано- вища, але Голова Ради Народніх Міністрів Голубович на засіданню Ради 18. квітня дав „пояснення“ в тім дусі, що, мовляв, фельдмаршал Айхгорн своїм наказом зовсім не втрутився у внутрішні справи Рес- публики і тільки-но „підкріпив“ своїм наказом циркуляри міністерства земельних справ відносно засіву полів. Так конфлікт між революційним робітниче-селянський парляментом України - Українською Центральною Радою — і німецькими реакцій- • ними генералами досяг такої точки, коли на мирне залагодження його вже не було майже ніякої надії. Рада і правительство побачили себе застуканими в глухому куті. ІІpo контрреволюційні наміри Німців вже не було двох думок. Природа їхнього втручання у внутрішні справи була цілком ясною, хоч німецькі енерали та українські бур- жуазні партії й намагались пояснити її „бездіяльністю та нездатністю до державної роботи“ соціалістичного правительства. Маючи відомости про успішний хід весняного засіву, можна було відповідно оцінити „по- та .. .
