Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/168

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

168 — Але тоа, Але появився перший наказ Тенерал-фельдмаршала Айхгорна, відомий вах, з приводу якого ухвалево відомі резолюції в Центральній Раді і доручено пра- вительству довести ці резолюції до відома ніхецького правительства, що хи й зробили ... Линув час, і появився другий наказ-оповіщення, той наказ, про який я вас оповіщаю. Цей наказ, так само, як і перший, свідчить, що ті військові німецькі власти, які находяться тепер на Україні, не зухілії зорієнтуватися, як в обставинах сучасного моменту, так і в умовинах нашого життя. Вони не зухід стати на нашу точку погляду і не зухіли дати нам можливости завести дад і спокій на Україні. Прислухаючися до голосу ріжних орtанізацій, ріжних делє • tацій, часто інсценірованих, які появлятися у них в атрарній справі, вони в той сахий час не зуміли прислухатися до голосу справжнього народу, 10 голосу цього народу, на якім ми Трунтуємося в творенню української держави. Не зважаючи на те, що всякі накази, як це неоднократно бу.0 xіж нами уховлено і як це неоднократно підкреслювалось в ногах, хусіли з боку німецької влади видаватися після обопільного порозуміння і за обопільною згодок), з'явилося де оповіщення ... Коли ще що до першого наказу появитися сумніви, що той наказ і ті де- бати, які бути в Центральній Раді, явились наслiцьох неправильного перекладу, то в данім випадку цього немає. Цей наказ перевірено і встановлено, що дере- клад цілком ідентичний з тим німецьких текстом, який у свій час розліплено у Київі. Не торкаючись абсолютно того, чи порушує цей наказ, з юридичного боку, наші порядки і наші установи, я хочу коротенько спинитися на тіх, чих викликано цей наказ. Можна було б думати, що цей наказ такої величезної ваги викликали які-небудь відповідні, й також: великої ваги, ті чи наші обставини життя. І от, поруч з цих оповіщеннях, у базетах появилося інтервю і появилося саме з підкресленням, що цей зміст інтервю офiцiяльнийї. Це інтервю підкреслює і розшифровує розпорядок в наказi tенерал-фельдмаршала Айхгорна ; в ніх гово- риться, що німецьке командування повинно вжити заходів через те, що українське правительство не зуміщо подбати про охорону міста Київа, бо появились якісь таємні орtанізації, і уряд в цім напрямку абсо.Tютно нічого не може зробити. В цім офiцiяльнiм інтервю зазначено, що основною і головною причиною було вивезення Доброго. Не кажучи вже про те, що, хоч і є якісь таємні орtанізації, це ще не значить, що правительство так чи инакше не може їх викрити; не згадуючи про те, що такі орtанізації є й по инших державах, де хад зорtанізову- вався не в охин місяць, я спинюся на ціх акті офіціального звідомтення. Хто такий саме є пан Добрий ? Він, може, підданийї німецької держави ? Ні, він зовсім стороння для Німеччини людина. І от із-за того, що викрадено цю сторонню їм людину, яка юридично нічим не звязана з Німеччинок», яка не дає жадного приводу до того, щоб зробити такої кольосальної ваги наказ, вдано цей наказ. Це — зайве підкреслення незорієнтованости і неуміння, а може навіть і небажання розібратися в наших справах з боку тих, майбуть, не хуже відпові- дальних властей німецької держави, які находяться на Україні. Я підкреслював і далі мушу підкреслювати не дуже велику відповідальність властей німецького правительства, які находяться в м. Київі, бо політика німецького правительства, наскільки маємо змогу судити до цього дня, інакша. Політика німецького пра- вительства та його тенденції є тенденціями невмішування в наші справи, щоб уникнути непорозуміння. І цих тенденцій ці люде не могли зрозуміти. У всякім разі, тенденції німецького правительства инакші, як тенденції тих окремих людей, які проводять тут, майбуть, не якусь урядову політику Німеччини, а свою окрему. Це видно хоч би з тих дебатів, які 24. і 25. квітня провадитися в Райхстату з приводу першого наказу Айхгорна. я дозволю тут собі прочитати виписку з одної офіціяльної телерами, в якім саме напрямку ведуться ці дебати. В телеграмі цій написано : „І[озавчора та вчора (24. і 25.) в берлінській Райхстају почалися гострі дебати в справі наказу Айхгорна та взагалі німецького поступовання на Україні. В обороні до- зиції українського правительства виступили: Ерцбергер і Ференбах від центру, ІІ айдеман і Носке від соціяль-демократів, Ледебур від незалеж- них соціяль-демократів, Іреффе від консерватистів і Гашке від поступовців.“ Як бачите з цієї телерами, більшість парламенту виступила протя тої полі- тики, яка ведеться тут цими, майбуть, мало відповідальними людьми у нас на .