—- 169 - Украiнi. lll, Iще е так, що, очевидно, є цілковите нерозухіння справ і небажання
- Козуніті наші обставини, це можна бачити з того, що наказ видано саме в той
момент, који ми буду:Мо державу, коли порядок і спокій на Україні ва:е почав заводитись, коти, не дивлячись на те, що ми ще не обмінялись ратифікаційнихи грамотами, торговельні зносини вже почалися і більше трьох міліонів пухів хліба ни мали змогу дати німецькій та австрійській державі. Це сталося в той хохент, 1:0.jи в.1асть поволі почала міцніти, коли наші реформи почали переводитися та життя, коли, одним словом, почав заводитися зах в українській державі. І коли раніше була розмова про те, що ми не змоя:емо перевести засіву нив, тепер це відпало, і саме це підкреслює відповідальний момент, до якого треба бу.10 поста- Витися дуже уважно. Що тут є нерозуміння справ, вико) також: з того, що це зайшло в той момент, коли ми бажаємо і будуємо державу на тім, щоб внести її в концепцію осередніх західно-европейських держав. І, не розуміючи саме цього нашого основного завдання і цієї нашої основної роботи, вони зробили в цей, 31 онент те, що зробили ... Після того, як це зроблено, перед нами стає питання: як нам бути далі і що ми мусимо робити. Існо, що наше правительство мусить покласти своїх (бовязком довести до відома хружнього нам правительства німецької держави про всю невідповідальність за вчинки тих людей, які, може, на свій страх і риск ведуть свою окрему позицію щодо нашого життя тут на Україні. Чому окрехт, явже довів. Невідповідальну к тому, що вони розходяться не тільки з нашихи поглядами. " з нашим розуміннях справи, не тільки з утвореннях держави на певних, визначених нами підвалинах, але також і тоху, що вони своєю роботою під- держують ті позиції, які були б небажані ніхецькому правительству в цей момент, кои ми, підкреслюю ще раз, творимо державу і стараємось ввести її в концепцію середньо-европейських, а не инших держав. Ясно, що ми мусимо звернутися до німецького правительства з відповідною нотою, в якійї, виклавши приблизно все те, що я сказав, ми повинні вимагати, щоб цих людей, не відповідних ні наших завданнях, ні напій роботі, невід- повідних і тенденціям та завданням німецького уряду, було звідси відкликано." . На внесення представника с.-р. ухвалено обговорення заяви Голубовича відкласти на другий день. Вечером провадились фракційні наради. 28 квітня засідання відбулося у великій залі на третім поверсі, і через те публики було значно більше, ніж на попередніх засіданнях, що відбувалися в меньшій залі. Члени Малої Ради бути майже всі присутні, крім представників польської централі. Чтенів правительства також було досить багато : Жуков- ський, Іюбинський, Прокопович, Христюк, Шелухин, Киі- мович, та кілька товаришів міністрів. В президії зайняти місця М. Грушев- ський і с. Веселовський. З першою великою промовою виступив від української соціяль-демократичної партії М. ПоршI: Д.ля нас, сказав він, особа tенерала Айхгорна, який видає наказ про заведення на Україні німецьких військових судів, не так сама по собі важна, бо за ним стоїть усе тутешнє німецьке командування. Для нас важнiще ясно визначити своє відношення до цього наказу. Будучи авангардох демократії, хи не повинні заховувати тих причин, які викликали цей наказ. Одною з таких причин є той розвах і безси.І.18 державної власти, які у нас заланували останніхи часами. З другого боку, до такого поступован 18 німецького командування спри- чинилися ті імперіялістичні тенденції, які направляють усю політику Німеччини. І кволість нашої організації, кволість українсьої власти, ще збільшати цей потяг німецького командування на Україні. Кволість зорtанізованости нашого прави- тельства найкраще видно хоч би з того, що кабінет досі не мав реальної про- трами, яка в цей момент найбільше потрібна. Куди б ми не глянули, в кождіх відділі, в кождім міністерстві ми відчуваємо дужий вплив недостачі програми. в цей момент, коли ми маємо приступити до виконування підписаного з Центральними Державами мирового договору, від виконання якого залежить успіх їхньої боротьби на західнім фронті, ті держави не можуть бути байдужими до тих наслідків, які викличе розпорядок Айхгорна. Ахе дужий імперіялістичний Вплив німецького юнкерства відбився і на поводженню німецького офицерства на Україні. Сьогодня одержано ще два свіжі накази, якими німецьке команду-
