Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/179

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана


- 179 — едa зa i VІ. Суд Української Народньої Республики. . . . . 60. Суд в УНР одбувається іменем її. 61. Поступовання в суді має бути прилюдне і устне. 62. Судова власть в рамках цівільного, карного і адміністраційного зако- нодавства здійснюється виключно судовими установами. 63. Судових вирішень не можуть змінити ні законодатні, ні адміністраційні ортани власти. 64. В яких випадках адміністраційні органи можуть накладати й екзеку- вати кари -- про те рішає виключно законі. 65. Суд для всіх громадян Республики один і цей самий, пе виключаючи й членів Всенародніх зборів та членів Ради Народніх Міністрів, з захованням при цьому постанов 8 58 цього закона. 66. Найвищим Судом Республики являеться „Тенеральний Суд УНР", зложений з колегії, вибраної Всенародніми Зборами на протяг пяти літ. 67. Тенеральний Суд являється найвищою касаційною інстанціею для всіх судів Республики і не може бути судом першої та другої інстанції та мати функцій адміністративної власти. 68. В усім иншiм організація і компетенція судів та особи і речевої при- належности судової установляється законом. VІІ, Національні Союзи. 69. Кожна з населяючих Україну націй має право в межах УНР нa нa- ціонально-персональну автономію, цеб-то право на самостійне устроення свого національного життя, що здійснюється через орtани Національного Союзу, влада якого шириться на всіх його членів, незалежно від місця і поселення в УНР. Це є невіднімаєме право націй, і ні одна з них не може бути позбавлена цього права або обмежена в ньому. 70. Населяючим територію УНР націям — великоруській, єврейській і поль- ській — право на національно-персональну автономію дається силою цього за- қону. Нацiї ж білоруська, чеська, молдавська, німецька, татарська, грецька та болгарська можуть скористуватися правом національно-персональної автономії, як що до Генерального Суду про те поступить заява від кожної нації зокрема, пі1- писана не меньш як 10.000 громадян УНР без ріжниці полу і віри, не обмеже- них по суду у своїх політичних правах, що заявляють про належність свою до даної нації. Генеральний Суд розглядає заяву в публичному засіданню в строк не пізніше, як через 6 місяців 30 дня її подання, сповіщує про свою постанову Раду Народніх Міністрів і оголошує її до загальної відомости. Зазначені заяви від націй, які не перелічені в цій статі, подаються на розгляд Всенародніх Зборів УНР. 71. Для здійснення зазначеного в s69. права, громадяне УНР, належні до даної нації, утворюють на території УНР Національний Союз. Членам кож- ного національного союзу ведуться іменні списки, які в сукупности складають національний кадастр, який по складанню публікується до загальної відомости ; кожен громадянин має право вимагати, як свого включення в даний національ- ний кадастр, так і виключення з нього, з огляду на заяву про неналежність його до даної нації. 72. Національний Союз користується правом законодавства і врядування в межах компетенції, котра точно встановляється в порядкові, зазначеному в s 75 цього закону. Національному союзові виключно належить право пред- ставництва даної нації, яка живе на території УНР, перед державними і гро- мадськими установами. Законодатні постанови, які видаються національними збо- рами в межах компетенції національного Союзу (8 75), належать до оголошення в загально-установленому порядку. 73. Ззагальних засобів УНР та орtанів місцевого самоврядування одчис- . ляєтьться в роспорядження національного союзу на справи, якими він завідує, із сум, взіі “алі призначених на ці справи, певні частини, пропорціональні кількости членів даного національного союзу. пе