Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/180

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

74. Національний Союз установляє свій щорічний бюджет і має: право

а) оподаткування своїх членів на підставах, установлених для загально-державного оподаткування;
б) за своєю відповідальністю робити позики й приймати инші фінансові заходи для забезпечення діяльності Національного союзу.

75. Обсяг справ, належних до компетенції національного союзу й окремих його орґанів, як рівно і устрій установ, опреділяється постановою Установчих Зборів даної нації, котрі разом з цим опреділяють і порядок змінення своїх постанов. Прийняті постанови, які торкаються обсягу компетенції національного союзу, належать до розгляду і ствердження Всенародніми Зборами УНР.

Примітка. Незгідности, які можуть виникати з цього приводу між національними Установчими Зборами і Всенародніми Зборами УНР, розвязуються погоджуючою комісією, котра складається з одинакового числа представників від цих установ. Постанови погоджуючої комісії переходять на остаточне ствердження Всенародніх Зборів УНР.

76. Національні Установчі Збори утворюються з членів, обраних належними до даної нації громадянами УНР, котрим вийшло 20 років, на основі загального, без ріжниці полу і віри, рівного виборчого права, через безпосередні вибори і таємне голосування, з приложенням принціпу пропорціонального представництва.

77. Органи національного союзу є орґани державні. Вищим представницьким орґаном національного союзу є Національні Збори, які обіраються членами союзу на основах, зазначених в § 76. Вищим виконавчим орґаном союзу є Національна Рада, котра обірається Національними Зборами і перед ними відповідає.

78. Всі суперечки по питанню компетенції, які виникатимуть між орґанами національного союзу з одного боку та орґанами державного урядування, місцевого самоврядування і инших національних союзів з другого боку, розвязуються адміністраційним судом.


VIII. Про часове припинення громадських свобід.

79. У випадку державної конечности (підчас війни або внутрішніх заворушень) можуть громадянські свободи бути частю обмежені, частю припинені.

80. Котрі громадянські свободи і в якій мірі мають бути тоді припинені, має означити спеціяльний закон, виданий звичайним порядком.

81. Заведення тимчасового припинення громадянських свобід чи їх обмеження, у випадках та межах, предвиджених згаданими в § 80 законами, ухвалюють Всенародні Збори.

82. Коли Всенародні Збори не зібрані, може припинити часово громадянські свободи Рада Народніх Міністрів на власну одвічальність, з обовязком предложити цей свій розпорядок на перше засідання в найближчій сесії Всенародніх Зборів.

83. Припинення громадянських свобід не може тривати довше, як три місяці, і продовження тоді повинні ухвалити Всенародні Збори.

Українська Центральна Рада.“ 

Наведена Конституція, як бачимо з § 5 її, передбачала новий адміністративний поділ України на так званні „землі“. Поділ цей і було встановлено особливим законом Центральної Ради (виданим по повороті з Житомира до Київа), але гетьманський переворот не дав можливости перевести того закону в життя, і Україна так і залишалась з старим поділом на ґубернії, повіти і волости, мало відповідаючим потребам державно-адміністративного управління і культурним та економичним потребам населення. Нові адміністративно-економично-культурно-територіяльні одиниці мали бути чимсь середнім між „повітом“ і „ґубернією“, складаючись приблизно з 3–4 повітів