- 181 — Додамо ще, що розділ VII Конституції - про національні союзи — являеться повторенням ухваленого центральною Радою 9. січня 1918 р. закону про національно-іперсональну автоНОМін) 7:19 національних меньніостей України,
- :
- .
. . .
. Іроглядаючи головніщі закони Центральної Ради, бачимо що вона зробила майже все, що являлось необхідним для правно-держав- ного оформлення та істнування відродженої української державности. Розділ VII. Кінцеві замітки. 20. Значіння війни між Україною і Coвітською Росією для ре- волюції української і російської. Війна між Українською Народньою Республивою і Coвітською Росією являється одною з самих тяжких і болючих сторінок російської й української революції. Що б там не говорити про причини цієї війни і цілі, які переслідувала в ній та і друга сторона, все ж не можна одкинути того факту, що це була чи не перша в світі (та ще в XX столітті) війна справжньої демо- кратії з демократією, дійсно народу — робітника і селянина з народом — таким самим робітником і селянином Бо хоч по одній і другій, стороні в рядах армії і були соціяльно-ворожі демократії елементи та не вони були провідцями війни. Війну вели свідомо: Рада Народ- ніх Комісарів (що нападала) і Центральна Рада (що оборонялась). . Вже в ція однім полягала велика ненатуральність та незвичайність. - цієї війни і шкідливість її для революції, як української, так і москов- - ської. Демократія обох сусідніх народів, в історично-відповідальний . час переведення глибокої соціально-економичної революції, в час, коли вона стояла перед надзвичайно великими і величніми завданнями, що вимагали як найтісніщого контакту і співробітництва обох демократій, — заходилась коло справи взаемного винищення, взаемного поборювання. . Ця боротьба двох демократій мала надзвичайно шкідливі наслідки для революції, особливо на Україні. Централістично — окупаційна по- ведінка російських большевиків на Україні зробила стільки для діс- кредитації гасел соціалістичної революції і радянської влади серед селянських і робітничих мас України, скільки не могли зробити ніякі вороги визволення працюючого люду. ІІринесши „совітську власть на Україну з півночи на іштиках московського робітництва та селянства, вони своею тактикою звязали в уяві українського селянина та робіт- ника ідею совітської власти та соціалістичної революції з національно- державним, культурним і економичним пригніченням українського народу. Та й не тільки в уяві селянина та робітника. Навіть та частина . робітничо-селянської соціалістичної української інтелігенції, якій
