Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/183

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

~ — 183 — - як на масу, що не здатна виявити стільки моральної, інтелектуальної і фізичної сили, щоб почати в революції свое самостійне, незалежне від Coвітської Росії життя. -- цей большевик, 3.хамавши багнети своїх рушниць на Україні (хоч і об німецьку каску). мусів, хоч і неохоче, хоч і не цілком, та все ж змінити свої погляд на справу українського національного відродження, мусів визнати величезну вагу національ- ного моменту в українській революції, мусів признати, що справа соціально-економичного визволення українського трудового народу повинна бути нерозривно звязана з справою його національно-полі- Тичного визволення. Другий позитивний наслідок війни — це свідомість, переконання, що повинні були з неї винести і українська і це більне московська демократія, що сторонньою, чужою си.Іою не можна в тій чи пншій країні перевест. соціялістичної революції. Совітська власть і инші гарні річі багацько тратять в своїй принаді, коли їх принесено здалека на вістрях багнетів. Хоч військо Совітської Росії побуло на Україні і не довго, хоч воно Очисти.10 Украіну і під погрозою німецького ІШтика. все ж немає ніякого сумніву, що московська совітська власть на Україні була б швидко провалилась і без німецьких касок. Селянство, і не тільки кулаки, вже почаю ворушитися, побачивши окупаційне хазяйнування московських залог і московської інтеліrенції. Ті українські комуністичні елементи, які були стали до співробітництва з російськими большевиками, вже від- ходили в бік. ставати в опозицію. Назрівало вже те, що сталось пізніше, підчас слідуючих окупації України російськими большевиками, коли проти них збройно боролись не тількi дрібно-буржуазні та кулацькі елементи, а навіть українські комуністи — соціяль-демократи незалежники, боролись і виганяли в України без чужосторонньої до- помоги, без регулярної армії — вилами та косами, поржавілими руш- вцями та кулеметами. Російські большевики мусіля винести з цієї війни переконання, що в переведенню соціялістичної революції на Україні головна і керуюча роля повинна належати українському робіт- ництву та бідніщому селянству: що допомога з півночі чи в Xкої- будь иншої сторони може бути при цьому користна тільки в тіх випаку, коли революцію провадять на Україні власними силами самі працюючі маси України і коли вони тієї допомоги сами попросять, як помічної, другорядної, їм підпорядкованої сили. Всяке ж насильне, хоч би й з добрими намірами. опікування Іосковщини над Україною, як противне ідеї рівноправности і рівноцінности працюючих лющей всіх національностей і як ведуче в своем у практичному здійсненню до збереження старого стану — поділу націй на панів і рабів, вищих і нижчих, паразитів і визискуваних, — повинно бути рішучо засгджене і відкинуте, як недосягаюче цілі і шкідливе. Зрештою, і для української демократії була наука з війни. Головніше з тієї науки — це висновок, що українське трудове селянство і робітництво буде обстоювати зі зброєю в руках тільки таку українську державність, тоб-то таку форму свого національного визволення, яка буде відповідати його насущним, не тільки національно- . " ""

-

- -