- 195 - „Вважаючи на те, що Чорноморський фьої має в своєху складі 80°/. Українців і находиться на територіяльних водах України, з'їзд постановляє, щоб Морська Генеральна Рада негайно приступила до українізації Чорноxорського фльоту і вжила для цього таких заходів: 1) Коли кінчиться осіння кахманія Балтийського Фльоту і роспочнеться зияня кампанія, підчас якої озеративна діяльність фльоту припиняється, мають бути вжиті заходи, що, всі Українці Ба.1- тийського фльоту підчас зимньої кампанії були негайно переведені в чорноморський Фльот; 2) Чорноморськийї фльої Іовинен від цієї пори нозовнятись тільки Українцями.“ 14. В територію Української Народньої Республики Центральна Рада не включила Кубанщини, хоч ця країна і брала участь в українській національно- визвольній боротьбі. Причини цього треба шукати в особIHBoxy характерi po3- витку революції і автономних змагань на Кубанщині. Кубанські чорноморські козаки, являючись частиною одного кубанського козачого війська (мішаного національно), 15:е були звязані з загально-краєвим! інтересами, які диктували козацтву окрему лінію політично-революційної боротьби. Визнаючи свою приналежність до українського народу і великої матері України“. Іриймаючи де-яку участь в загально-українській національно-визвольній боротьбі, українське кубанське козацтво в той же час не рвато звязків з загально-росій- ським козацтвом і, мі:к инш им, бра.10 участь в утворенню так званого «Півенно- східного Союзу.“ в ковтні місяці (н. ст.) (10 петроградських подій) 19 17. }). відбулось важливе в життю Кубанщини засідання Кубанської Військової Ради, що тяг.10сь цілих два тижні. На порядку денному стояли такі справи: 1. Земство в Кубан- ській области. 2. Установчі збори. 3. Вступлення до союза козацьких війсь:. 4. Земельна справа, 5. Справа будучого хержавного таҳу в Росії іх инші. Обговоривши и справу бухучого державного ладу в Росії, Кубанська Військова Рада одноголосно висловилась за федеративну республику. На засіданнях Ради брати участь, як гості, представники України, яких Козача Рада привітала над- звичайно теп.о. Голова Раді вітав іх на українській мові, називаючи „синами нашої матері України“. Ставши на грунт федерації, Кубанці оголосили свою область окремо Республикою, з окремою Законодатною Радою і ІПравительством на чолі. 15. На засідання третьої сесії Всеукраїнської Ради Селянських Депутатів прибуло багацько депутатів з усіх кінців України. До црезидії бух) обрано по оҳному представнику від кожної тубернії та зверх того І. Ісаєвича і II. Христика від центрального комітету Сетянської Спілки. Гоҳову I{ентральної Раҳн І. Гру- шевського було обрано почесним головою зборів. На цій сесії було засухано докаҳн з місць про становище на місціх і результати виборів до Російських установчих зборів, що на той час вже бути закінч ні на Україні. З тих ҳоктахів вияснилось, що українське селянство вияви.10 велику свідомість і активність на виборах, подавши майже всі свої голоси за сцільні списки українських соціялістів-р волюціонерів та Селянської Спілки (подекуди малії незначний успіх серех селянства російські соц.-рев., кои вони Виступати спільно з українськими с.-р. або Селянською Спілкок). Буржуазні нартії, як російські, так і українські, успіху на виборах не мати. Як активно поставилось селянство до виборів, видно з того, що в ви- борах брало участь пересічно 70°, виборців ; подекуҳи. Як от, приміром, на Полтавщині, готосува.10 до 90 — 95°, всіх виборців -- селян. В той час стояли вже на черзі вибори до Українських установчих зборів; обговоривши це питання, Всеукраїнська Рада Селянських Депутатів винесла таку резолюцік: „Всеукраїнська Рада Селянських депутатів, вислов.Іюючи певну надію, що Збори будуть скликані в свій час, себ-то 9. січня ст. ст. 1918. року, постановляє зактикати українське селянство взяти найактивніщу участь у виборах до Україн- ських установчих зборів, які мають встановити державний лад на Україні та визначити поряҲок користування трудовим нарохом землеко і всіма нарро,Днім II багаццтвами на Україні.-
