.
—
24
-
змінялась їхня тактика, зростала активність; родилось переконання, що
тільки в огні руйнації і в жорстокій боротьбі витворяться нові, бажані
форми життя. Починалось те, що в той час носило голосну назву анархії.
Повстання Корнілова одразу поглибило цей процес. Воно було
подібне до того маленького кристала, появлення якого в хехічному
розчині викликав буйний процес кристалізації. Воно одкрило очі роз
бітництву і селянству на дійсний стан річей; воно зробило до очевид-
ности ясним те, про що до того часу можна було тільки догадуватись,
що тільки відчувалось, але не було остаточно з'ясованим і зважения.
Замах буржуазії на революцію показав, що буржуазія зовсім і не думае
вступатись своїм пануваннях, в якій би то не було мірі, на користь
працюючих; що співробітництво буржуазії в провідниками революцій-
ної демократії, мовчазно санкціоноване до цього часу широкими масами
робітництва, салдатів і селянства, являеться неприродним, помилковим
і шкідливим; що настав час, коли треба перейти від слів до діла
до здійснення поставлених в революції завдань; що це здійснення
треба перевести власними руками робітника та селянина і до власному
розумінню. Ось чого вчила буржуазія працюючих !
Намічався вже виразно перелом в розвитку революці. Намічалась
нова революційна доба. На передові позиції почав виходити робітник,
салдат і бідніщий селянин. Він готувався до бою. Він вже сам по-
чинав ставити цілі революції “ і виразно виявляв намір перебрати до
своїх рук і команду в майбутній боротьбі.
2.—5. вересня (ст. ст.), отже зараз же після корніловщини, від-
булась у Київi многолюдна друга сесія Всеукраїнської Ради Селян-
ських депутатів. З її постанов бачимо, як живо відгукнулось селян-
ство на те повстання, як воно оцінювало тодішній момент і виразно
форм удувало ближчі завдання революції, так в сфері національно-по-
літичній, як і в соціально-економичній..
„Вислухавши і обговоривши реферати про сучасний політичний момент
і про контр-революційний виступ буржуазії на чолі з Корніловим, — говорилось
в резолюції Ради Селянських депутатів по політичному моменту, — і зазначаючи,
що Тимчасове IIравительство своїм недовіррям до українських революційних де-
мократичних орtанізації стае на перешкодi нормальному їх розвиткові та зміц-
нюе. Трунт для роботи реакційних і контр-революційних сил ; звертаючи далі
увагу всієї російської демократії на те, що в гурті корніловців опинилися саме
ті елементи, які весь час вороже відносилися до українського визвольного руху
й інформації котрих впливати на політику Тимчасового Правительства в укра-
їнській справі, — Всеукраїнська Рада Селянських депутатів постановила:
. 1. Вимагати від Тимчасового Правительства, щоб воно в своїй політиці
що-до України керувалося голосом Української Центральної Ради, яка є вираз-
ницею інтересів і волі української демократії України.
2. Вимагати від Тимчасового Правительства, щоб воно затвердило, крім
вже затверджених, Генеральних секретарів для справ : харчової, військової,
судової, доріг та поҷт і телеграфів і надало Тенеральному Секретаріятові
Української Центральної Ради більше влади і незалежюсти в роботі, на підставі
Статуту, виробленого для Тенерального Секретаріату Українською Центральною
Радою, поширивши владу Секретаріату на всю Україну (Харьківщину, Катери-
нославщину, Херсонщину, Таврію і ті частини сумежних туберній, які по етно-
Графичним , ознакам належать до України). . .
3. Пiддержати всіма силами Українську Центральну Раду і Тенеральний
Секретаріат в боротьбі за інтереси всієї демократії на Україні“.
Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/24
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана
