Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/26

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана


от 26 — коші — річеі першої необхідности, чим збі.Іьшено буде виріб цих продуктів : в) прави.Іьного розпредi.тення предметів першої необхідности по-між людністю, переважно через кооперативії. Російсьќе Тимчасове Правительство повинно подбати про те, щоб знов розпочали роботу ті фабрики, які спинились через недбайливість їх вчасників. 2. З огляду на мало демократичнийї склад багатьох продовольчих коміте- тів та управ, орtанізованих на початку революції, необхідно — до передачі про- довольчої справі новому емократичному земству - Інодільшити і продовольчих комітетах та управах представництво революційної демократії. ЗасудивщII далі дотеперішню продовольчу політику Временного Правительства, з'окрема, висловившись проти переведеного Правитель- ством в інтересах поміщиків і багатого селянства підвищення тверхах цін на хліб, Всеукраїнська Рада Селянських депутатів постановила взяти продовольчу справу на Україні в свої руки — через заснування Всеукраїнського Продовольчого комітету. Спеціально в земельній справі Всеукраїнська Рада Селянських Депутатів, закликавши земельні комітети ма місцях до орг'анізованого переведення земельної реформи, яке, по можливости, найменьне обнижувало б хлібну продукцію, Винесла таку ухвалу : „Зог:14, у на те, що права земельних комітетів обмежуються, видатки на них зі скарбу змены укться, — провести через Українську | eit- тратьну Раду затвердження прав земельних комітеті } і інструкцію їх діяльності: а) по 3:ві,ду ван к всіма землямі на Україні ; б) о встановлению и ми комітетами заробітньої і (орендної плати на землю, і в) виданню обов'язкових постанов у сільсько-господарській справі. A Iщоб справа переведення земельної реформи стояла певніше, Рада Селянських депутатів між ившим ухвалила „домагатися, щоб не- тайно було виведено з України ті донські козачі, кавказькі й ишні військові части, які були розміщені на Україні по наказу контр ре- волюційних ґенералів для охорони поміщицьких інтересів. “ Так цілком практично, а тим самим реально, підходило українське трудове селянство до великих завдань революції ---- opr'анізації на нових громадсько-державних підставах зруйнованого народнього господарства, Селянство розуміло вже, що на добру волю фабрикап'riв та заводчиків не можна покладатися, що поміщицьким апетитам треба положити край, о великий анарат народнього господарства треба взяти, разом з по- літичною владою в державі, в свої руки, коли не цілком, то хоча б настільки, щоб ре'улювати фабрично-заводську промисловість, щоб примусити „недбайливих “ каuіталістів пустити в хід спинені фабрики і заводи, щоб боротись з продовольчою пу:кдою не пиляхом механіч- пого підвищення цін на хліб, вигідного головнІм чином поміщикам, а новою ор'анізацією продовольчої справи на революційно-демокра- тичних підставах. Звичайно, в наведених постановах не можна шукати закінчено формулованої відповіді на ті проблем II-інтання, які ставила в тобі час в своїм розвитку революція. Та проте вони виразіно свідчили, що в пастроях народніх мас вже відбувався перелом в бік поглиблення соціально-економічного, ав звязку з цим і політичного змісту револю- ції. Вони вказують також, хоч і в самих загальних рисах, в якому