Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/30

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана


— 30 — 11 ської революції. Тут, а тако: в напруженій національно-політичній боротьбі, яку вела весь час українська Демократія, треба III ск:а ги прl! - Чин poexo Ҳження між. словом і ціхом 1[ентральної Ради, причин тог». НЩо центральна Рада оставалась овий час на своїх старих 1931гіях. відповіло не оцінившI того перехомового моменту. Якийї 30х1.7HP в революції. Власне на Україні відбувався в той час в колах революції демократії такий само процес IIереоцінки цінностей є, як і в Росії взагалі. Сім місяців революції. Іо навіть в наші меньшій мірі пе справ- или покладених на революцію народніми масами завдань, прімгішт - ва.ЛII переглянути, як і завдання, так і методи ҳосягнення їх. Якій характер має революції: буржуазно-демократичнийї, соціалістично-Демі - кратичний чи цілком соціялістичний ? Які кляси повинні взяти В!! - Ключний провід революції в свої руки: демократія в спілці з бу- жуазією, сама ҳемократія, в загальні змас.і схова, чи виключно пр9- летаріяг та біцніще селянство ? Якийї повинен бути урях? Чи явля- €ться Центральна Рада саме тих урядом. Якийї ВИмагається моментом? Ось ті питання, які в той час вже ХВО.Іювати українську демократію і дебатуватись нею. Інтересних і характерним, з цієї точки пог.Яцу, був четвертий з'їзд Української Соціяль-Демократичної партії, що відбувся в К!ів і 13. —17. жовтня (н. ст.). Біля першого ж реферата про сучасний політичний момент. ВІН - голошеного В. Винниченком, знялися палкі принципові дебати про ха- рактер російської і української рево.Тюції та про її цілі. В. Винниченко почав свій доклад з інтересного запитання: чи скін- чилася вске рево.Іюція, чи ні? На це ,хностайної відповіді ми не почуємо, відповідав сам собі референт. На нашу думку, говорив хаті Винниченко, процес революції не скінчився. Ате мусимо зазначити, що сінія її розвитку дуже хв 18- Iяста. Часом 3,ҳається навіть, що є ознаки того, що немов би вона завертае назад. Впасти революція не може доти, доки не впадуть причини, які її вик.III- кали — економичні причини, процес невдоволення. Яка революція тепер відбувається? Де-хто характеризує її, як бурж: ya:: Ну. Але буржуазія займала раніше нейтральну, а тепер контр-ревоюційну позиці» що -40 розвитку революції. Рево.Іюцію зробили сесіянство і по.1€таріят. Так: і по своїй цілі вона не буржуазна. Пде перетворення будови політичного і со- діяльного життя. Тому цю революцію можна назвати соціалістично-демократич- ною. В політичній сфері перевороту досягнено. ІПанування демократиЗХУ 10- ведено до найвищого ступня. Але це не задово.Іьняє широких демократичних мас через економичну руїну, безладдя. Харчова справа є чинником погиб.1€ння рево.Іюційного настрою. Масам здається, що, коІІІ в.тада перейде до рук Демо- кратії, буде знищено все 3.10. Цим пояснюється бажання поглиблення соція.1L- ного змісту. Акція революції мусить розвиватися далі. Завдання кожної соція- лістичної орtанізації, в том числі й укр. с.-І., користуватися моментом, коли можна буде поглиблювати здобутки. Досягнуто вже багато. Та чи можна буде все це зберегти ? Пролетаріат мусiтиме де-чим поступитись. Коли в Росії де-які соціялісти-утопісти гадають, що Росію можна буде перетворити в соціалістичну громаду, то це є захоплення здобутками пролетаріяту. Темнота, анархія, невміння користуватися волею — все це робить неможливим закріпити всі зҳобутки революції. Нашій соц.-демократії треба стати на реальний грунт. в соціальній справі ми мусимо закріп.Iяти зzo- бутки поспішно, енерtійно, маючи на увазі натиск буржуазії. В той час, коли пролетаріат йде все вліво, инші верстви суспільства все більше збочують вправо.