— 32 — перешкотов при уржуазію . Ще в 1905. році виникли суперечки, чи революція буржуазна, чи демо- кратична ? Після пятого року в розвитку капіталізму відбулися великі өміни, з цим, очевидно, Садовський не згоджується. Соціялізм наступить тоді, коли капіталістичний лад перешкоджатиме розвиткові продукційних сил. Що ж ми по- мічаємо ? Надзвичайний розвиток причинився до надпродукції капіталів, і необ- хідність найти для них ринок пхала буржуазію у війну. У війні буржуазія шу. кала того способу, що мав дати вихід тим продукційним силам, котрі капіталізм викликав, але сам же їх і голомшив. Як раніще характеристичною прикметою капіталістичного ладу були, завдяки надпродукції товарів, крізи, так тепер, завдяки надпродукції капіталів, стають війни. Час від часу капіталізм буде кидати світ у кривавий хаос. І коли раніше він перемагав крізи, давав можливість дальшому розвиткові продукційних сил, тепер він причиняється лише до їх цілковитої руїни. Форми капіталістичного господарства вже гальмують, ще більше – руйнують про- дукційні сили. З'явилися вже (на заході) передпосилки соціялізму. Росії не можна розглядати ізольовано. Вона — частина всієї капіталістичної цілости. Роля російської. буржуазії не може бути творчою, коли над всією бур- жуазів) вже промайнув дух розкладу, дух смерти. Російська революція — прольої до соціялістичної революції. Пролетаріат мусить стати на її чолі. Захват власти, ізоляція буржуазії через привернення до себе певних кол дрібної буржуазії — ось найближче завдання української соціаль-демократії. По довгій і бурхливій дискусії ухвалив в'їзд по політичному мо- менту слідуючу вапропоновану М. Поршом резолюцію : 1. Сучасна російська революція відбувається в атмосфері всесвітньої ім- періялістичної війни, котра тягне за собою нечуване знищення продукційних сил народнього господарства на всім світі, кольосальну пролетарізацію широких мас людности, зубожіння цролетаріату та дрібної городської і сільської буржуазії. 2. Імперіялістична війна, потреби котрої не можуть бути задоволені при сучаснім стані розвитку продукційних сил, як цілої Европи, так і особливо Росії, веде російську державу до повної економичної руїни : дезортанізація народнього господарства, повне виснаження продукційности праці, руїна транспорту, фінан- совий крах, вичерпання засобів продукції, гостра харчова кріза, а в результаті безробіття, злидні і таке инше. 3. Перед російською революцією стоять величезні соціально-економичні завдання, які вимагають свого розвязання в процесі розвитку революційного руху, за якими стоять основні со- цiяльнi сили революції — пролетаріят, селянство й армія: революція земельних відносин, робітнича справа, національне питання, перетво- рення унітарної сцентралізованої держави в федеративну державу, цілковита де- централізація і демократизація управи, державне в порядкування господарського життя у всіх його галузях, в першу чергу про- дукції і поділу харчових продуктів і річей першої потреби, активна політика до демократичного миру і таке инше. 4. Сучасна російська революція з такими складними і величезними завдан- пяхи розвивається разом з тих в атмосфері виразних клясо- вих суперечностей буржуазії і пролетаріату, капіталістів і поміщиків з од- ного боку, та пролетаріату і дрібного спавіцерізованого селянства з другого боку; при таких обставинах в процесі революційного руху буржуазія і пролетаріат стають на ворожі позиції клясової боротьби, а це робить неможливим співробітництво антагоністичних кляс в творчім процесі великої революції в Росії. 5. Сіх місяців спроб коаліції кляс в організації державної влади, сім ді- сяців досвіду праці коаліційного міністерства показали яскраво, що коаліційна влада здатна тільки затягувати імперіялістичну війну, боротися з визволенням се- дянства і робітництва з феодально-кріпацьких форм капіталістичного визиску гальмувати визволення та зріст творчости націй Росії ; зміцнювати імперіялістич- ві змагання буржуазії в Росії; чинити перешкоди організуванню і боротьбі ре-
