— 38 — треба було бути тільки справжніх революціонером, щоб не боятись в той час розриву і боротьби з буржуазією, щоб піти одверто на дир, хоч би й сепаратний; щоб передати селянах зех.Ію; об оподаткувати великі майна на потреби нової революційної держави; щоб конфіску- вати награбовані під час війни капітали ; щоб взяти в свої рукні, по- скільки це було можливим в той час, фабрично-заводську продукцію і роспpeділення товарів, щоб, одним словох, віти, коли не на знищення буржуазії, то хоч ва серйозне приборкання її. Маси вічували дуже болюче потребу зміни поміркованого, коаліційно-буржуазного курсу по- літики на новий, справді революційний, який мав би на оці залаго,- ження роз'ятрених робітниче-сехянських ран, а не виключно іате- реси буржуазії, хоч би ті інтереси й маскувались ріжними патріотично- демократичними гаслами. Через це, хоч Демократична Нарада і „ виголосувала“ стару коаліційну формулу, життя не спинилось в своїм розвитку; робітниче- селянські та салдатські маси і норували ухвали Демократичної Наради і пішли не за нею, а за партією рос. соц -дем. большевиків, яка почала готуватись після наращи до нового виступу, до захоплення державної влади в свої руки. Центром роботи большевиків стала петрограҳська рада робітни- чHх і салдатських депутатів. Організація повстання швидко пішло вперед. Майже вся петроградська залога заявилася швидко за боль- шевиками і проти Временного Правительства. Временне Правительство все більше тратило на силі, ізолювалось від війська і, почуваючи, що під ним усовується грунт, деморалізуватось, гублялось, не знаючи, за що взятись, як боротися з назріваючим повстанням (9). вночі на 7. паҳолиста салдатії і робітники виступиші на вулиці Петрограда: зайнялії почту, телеґраф, телефонну централю, державний банк та инші інституції. Временне Правительство опинилося віднятих з усіх боків у Зимовім Палаці. На ранок Правительство пробувало щось зробити, але не мало си.ІІ. По боці большевиків стояв не тільки петроградський rарнізон, а також і tарнізони Кронштадту, Ревела й инших близьких до Петрограду місцевостей та майже вся балтийська фльо га. Бій був нерівний і недовгий. Крейсер „Аврора“ збомбардував Зимовий Палац. в день 7. паҳолиста временного Правительства вже не було: Керенськийї потайки втік з Петрограду на зустріч вірному війську “ (якого, до речі, не знайшов), всіх інших міністрів було ре- волюціонерами заарештовано. Тої ж самої ночи (з 6. на 7.) відкрився в Петрограді (в будин- кові Смольного Інституту) загальноросійський з'їзд делегатів рад ро- бітничих, салдатських і селянських депутатів. На цьому з'їзді соціяль- демократи большевики мали більшість : з 560 членів з'їзду при його відкриттю було 250 соц.-дем. большевиків; до них приєдналось 60 лівих рос. соц.-рев. і 14 соц.-ҳем. інтернаціоналістів. З'із своїх авторитетом допоміг робітниче-селянській революції і скріпив її. Про- тести соц.-дем. меньшевиків, які домагались , порозуміння“ в Временалы Правительством, повисли в повітрі.
