Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/43

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана


— 43 — . . писи. Комітет заявляв, що він не допустить ніяких виступів проти інтересів ре- волюції, що всі такі ворожі революції виступи Комітет буде рішуче подавляти всякими способами, навіть збройною силою, котра стоїть під орудою Комітету. Власть Комітету, котрий обєднує всі ортани революційної демократії, всі . революційні і соціалістичні партії нашого краю, як українські так і не українські, поширена на всю Україну, на всі девять губернії; київську, подільську, волинську, полтавську, чернигівську, харьківську, херсонську, кате- ринославську і таврійську. Краєвий Комітет для охорони революції закликає всю людність до спокою, а всі революційні і демократичні організації — обєднатися в місцеві комітети для охорони революції під проводом Краевого Комітету. Громадян України ! до спокою, праці і дружної оборони революції кличе вас Краевий Комітет.“ Того самого дня оголосив Комітет „Обовязкову Постанову“ та- кого змісту : „1. Всякого роду погроми, бешкети і непорядки будуть немилосердно придушуватися всіма засобами, які маються в распорядженню Комітету, аж до вживання збройної сили. 2. Всякі прояви контрреволюційної аtітації, спроби пацькувати одну час- тину населення на другу і підбурити до безпорядків, на трунті харчових труд- 4 нощів, будуть рішуче подавлятись, і виновні понесуть найтяжчу кару. 3. В цілі охорони спокою в краю забороняються, до часу скасування цієї постанови, зібрання і віча під відкритим небом і всякі инші виступи на вулиці. 4. Всім властям на Україні проігонується вжити всіх засобів, які є в їх - роспорядженню, до непохитного виконання цієї постанови, Комітет певний в тім, що населення краю зуміє оцінити серйозність ста- новища і прикладе всіх сил до охорони революції та спокою в краю.“ Так було порвано одразу з Інструкцією Временного Правительства для Генерального Секретаріату. Вся територія України (за виключенаєм Кубаніцини, про яку мова буде далі) обєднувалась під владою Укра- їнської Центральної Ради, вся влада — цівільна і військова — також переходила через Комітет до Ради. Для боротьби з можливими контр- революційними виступами було мобілізовано дійсно всі демократичні сили України. Намічався навіть новий курс внутрішньої політики, по- будований на обеднанню всіх роціялістично-революційних елементів демократії, про що свідчить, між іншим, входження в Комітет соц.- . дем. большевиків, які до того часу стояли цілком осторонь від роботи Центральної Ради. Намічалось здійснення на Україні того гасла, за - яке йшла боротьба на петроградській Демократичніїї нараді - утво- рення однородного соціялістично - революційного правительства на Україні. Та тільки намічалось. До здійснення ж цього не дійшло. По- мірковані дрібно-буржуазні елементи української і, особливо, пеукра- країнскої демократії зостались, звичайно, вірні собі і почали вживати заходів до того, щоб розбити намічннийї соціялістичний бльок. На . надзвичайному засіданню київської міської ради, що одбулося 8. ца- долиста (н. ст.), російські соц.-рев., російські соц.-дем. меньшевики і кадети гаряче виступили в оборону буржуазного временного Прави- тельства і пристрастно нападаліі на соц.-дем. большевиків, гостро за- суджуючи їх виступ в Петрограді. Чорпа сотня підтримала цей виступ (промови Шульгина, Савенка і Бугаєвського), не тільки обороняючи Вре- менне Правительство і лаючи большевиків, а ще й обкидаючи брудом Цен-