Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/44

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана


- 44 — тральну Раду і закликаючи не слухатись Революційного комітету, утворе- ного останньою.*) Ту саму кампанію було поведено і на Малій Раді, що від- булось того самого дня. Російські соц.-рев., соц.-дем. меньшевики і бундівці надзвичайно гаряче і вперто домагалися від Центральної Ради осуду ро- бітниче-салдатського повстання в Петрограді. Бундівець Рафес дома- гався, щоб Центральна Рада не тільки засудила повстання в Петро- граді, а ще й заявила, що буде боротися проти всякої пiддержки його на Україні. Нарешті, цими елементами було „вим учено“ (як після висло- вилась „Робітнича Газета“) від Малої Ради резолюцію слідуючого виiсту про відношення Ради до подій в Петрограді: „Визнаючи, що влада в державі, як і в кожнім окремім краю, повинна перейти до рук всієї революційної демократії, вважаючи недопустимим перехід всієї влади виключно до рук рад робітничих і салдатських депутатів, котрі являються тільки частиною організованої революційної демо- кратії, Українська центральна Рада через це висловлюється проти повстання. в Петрограді.“ Цією резолюцією було розірвано тільки що утворенийї револю- ційно-соціалістичний фронт. Представник рос. соц.-дем. партії больше- виків Пятаков вийшов з Малої Ради. Вийшли представники большевиків і з Революційного комітету, утвореного Центральною Радою. Так утворилось на Україні три фронти : контр-революційно- буржуазний, революційно-демократичний український і большевицький (московський). Пізніще ми докладно спинимося на характеристиці цих трьох сил, власне, останніх двох, а тепер підемо далі за подіями в Київі, Проти Краевого Комітету охорони революції рішуче вист у ІІІ! В контр-революційний штаб Київської військової округи, на чолі з ново- призначеним (звичайно, по-за плечима Центральної Ради) начальни- ком її — rенералом Квецінським та Комісаром Временного Правитель- ства при окрузі — російськ. соц.-дем. меньшевиком („землячком“) — Кириенком. Опираючись на школи юнкерів та прапорщиків, а також на військові ковачі частини і фронтовий козачий з'їзд, що якраз тоді відбувався в Київі, постановив Штаб зробити Киів базою для боротьби Временного Правительства з робітниче-селянською революціею в Росії, а при купі — із Центральною Радою. На поміч собі викликав ІШтаб в фронту ще де-які ковачі части, чехо-Словацький баталіон (на чолі з помішником комісара півд.-вах. фронту П. Григорьевим) і кілька так званих „баталіонів смерти“, вірних скинутому временному Правительству. Революційний Комітет оголосив Штаб розпущеним. У відповідь на це Штаб рішив, поки що, ліквідувати київську Раду Робітничих і Салдатських депутатів, в якій вели провід большевики. 9 чи 10. надолиста Штаб Округи обложив своїми військами бувший царський палац, в якому саме засідала київська Рада Робіт- ничих і Салдатських Депутатів, наміряючись кроваво розправитись з ва- 5

  • ) До речи, не витримав тут і славнозвісний голова київської Ради Робітни-

чих депутатів російський соц.-дем. (?) — Незлобін, напавши на Українську Цен- тральну Раду за те, що немов би вона вела до зриву російських установчих зборів.