— 45 — сівшими там робітникам ІІ та салдатамі, хоч останні й не думати про збройнії виступі в той час, маючи мало сил та, може, і з инших мотивів. Та в цю справу вмішалась Українська Центральна Рада, по- славиши спеціальну делег'ацію до ІШтабу зціллю ліквідації конфлікту. ІІІ таб не оҳважився виступити одночасно і проти І[ентральної Ради і через те мусів пристати на проігогіцію Ради — відібрати військову зброю у тих, що засіли в палаці, і недоторканими пустити всіх до дому. На таку розвязку конфлікту делег'ація Ради дістала згоду і від пре- 311 дії обложеної Ради Робітничих і Салдатських депутатів. Засівших в палаці робітників і елдатів було обеззброено, канцелярію, книжка й ипіне майно Рации Робітничих і Салатських депутатів, наперекір умові з делех'атами Пентральної РаҳII, озвірилим військом Ітабу було знищено і, також наперекір тій же умові, ІШтаб арештував IIятакова їй инших членів Ради Робітничих і Салдатських Депутатів (10). Після цього почалась крівава розвязка назрівшого конфлікту. 11. — 12. Листопада в Київi ILли справжні бої між революційним військом і контр-революційними військам ІІ Штабу, з участю кулеметів, броневиків і артилерії. Розгром Раҳи Робітничих та Салдатських Депу- татів був сіr'пахом до загальної боротьби. в Київі було оголошено загальний робітничий страйк. Робітники стали до зброї. На вулицях появилися окон, барикади. Юнкери і козаки були аван ардом контр- революційного війська. Вони закріпити за собою район Штабу на ІІечерському. ІІо сусідству з ними були ноктопні військові частини, що йшли за бо:ТЫігевиками, і арсенал, е засііі Українці. Тут і від- булись головні бої. Большевицька артилерія стояла за Дніпром. В боях проти штабного війська брали участь і козаки першого запасного українського полку. Після кровавих бійок, що тягли за собою баганько вбитих і ра- нених з обох сторін, Штаб не витримав, пішов спочатку на „мирові. переговори з Центральною Радою, а потім потайки і зовсім втік з Київа разом з останками вірних йому частин (11). В Київі залишилась переможницею Центральна Рада та І'епе- ральний Секретаріят. Большевики, що брали надія.Іьніцу участь в боротьбі зі штабом, як окрема сила (вийшовши перед тим зі складу Центральної Ради і Революційного комітету), зостались і далі стояти осторонь від центральної Ради. ІІриступивши після перерви знову до праці (28. — 29 жовтня), Військовий з'їзд все не міг додержуватись ухваленого раніш про- I'раму роботи і перейшов прямо до обміркування становища в Київі. на Україні і взагалі в Росії. Можна легко уявити, який настрій був на З'їзді, коли делегатам доводилось одночасно і воювати і вирішати політичні справи. Засі- дання З'їзду велись то одкрито, та закрито. Треба було вияснити свое становище до козаків, які закликали Центральну Раду до активної, оружної боротьбі зробітниками та салдатами, що йшли за гаслами •
