Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/49

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана


— 49 — т

ухвалив звернутись до Центральної Ради з доручення — „не дожидаючись відповіді Тахчасового Правительства, взяти справу закінчення війни в свої руки, бо небезпечний час не жде і, коли инші правительства під впливох своеї буржуазії, затягають це бойовисько, то представники трудящого народу України власними руками повинні припинити дальший зане- над свого народу“. Після ІІершого Всеукраїнського Робітничого з'їзу це вже вдруге українська революційна демскратія рішуче домагалась миру, хоч би й сепаратного. Закінчивши свою працю, Військовий З'їзд, вважаючи на бурхливі події і невиразне політичне становище в Росії і на Вкраїні, постано- вив залишиті частину своїх членів у Київі на де-який час, зор авіау- вавши їх в окремий курінь і передавши цей курінь в роспорядження Української Центральної Ради. За допомогою вірних військових частин Українська Центральна, Рада вимела з Київа контрреволюційний Штаб Військової Округи з його військами, козаків, юнкерів і іншу контр-революційну наволоч. Так само стримала в коріні і не зовсім ще рішучі проби російських соціяль- демократів большевиків захопити владу на Україні в свої руки. Поле для революційної творчости Центральної Ради було розчищене. 6. Проголошення Української Народньої Республики. Набридле Временне Правительство згинуло, звязків з новим московським пра- вительством ще не було ; по всій Московщині йшла горожанська війна. Таким чином, Україна фактично охірвалась від Московщини, як загально- російського державного центру. Льогика фактів примушувала Українську Центральну Раду закін- чити роспочату будову української державности. А що українська де- мократія давно вже домагалась від Центральної Ради рішучих захо- дів в цім назірямку, гаяти часу було не можна. 12. Листопада (н. ст.) Центральна Рада постановила поповнити Генеральний Секретаріат ко- місарами для справ військових, харчових, залізничих, почти й телеграфу та судових.*) 13. листопада (н. ст) Центральна Рада розглянула питання про становище тих українських земель, які по Інструкції Вре- менного Правительства зісталися по- за межами автономної України, i, „прийнявши на увагу волю українського народу, висловлену в числен- них постаповах селянських, національних і загальнотериторіяльних — губерніяльних та повітових з'їздів, ріжних політичних і громадських організацій відмежованих частин України, а також зваживши те, що поділ України, яко наслідок імперіялістичної політики російської бур- жуазії що-до України, загострює національну боротьбу, порушує єдність

  • ) В склад Іенерального Секретаріату ввійшли: м. Ковалевський (у. с.-р.)

— продовольчі справи ; В. Голубович (y. с.-р.) — торговля і промисловість; М. Порш (у. с.-д.) — праця ; М. Ткаченко (у. с.-д.) - юстиція ; С. Петлюра (y. с.-д.) — війна ; Єщенко — комунікація і о. Зарубін (р. с.-р.) — почти й телеграф.