Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/56

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана


. 5б — Між тим вони в той же час значно спричинились до загострення ві1- носин між Центральною Радою і Радою Народніх Коѕісарів. 7. Центральна Рада і завдання революції. (Ariтацiя росій- ських большевиків проти Центральної Ради.) — З момента проголошення Української Нароҳньої Республики Українська Центральна Рада мала розвязані руки і хогла вільно виявити свої соціально-економичні ідеали, свое розуміння революції і повести свою діяльність у відповідному напрямку. Центральна Рада і попробувала це зробити. в Третім Універсалі ми бачимо накреслення соціально-економич- ного змісту тої державности, яку твориха Рада. На першому місці стояло переведення земельної реформ II. Ще до Установчих зборів Центральна Рада проклямувала скасування права власності на по- міщицькі й інші землі нетрудових хазяйств сільськогоспојарського значіння, а також на удільні, манастирські, кабінетські та церковні землі, і передачу цих земель без викупу „трудовому народові“. По- руч з цим проклямувалось встановлення по всіх підприємствах восьми- годинного робочого дня, а також встановлення при участі робітництва, в цілях упорядкування виробництва, рівномірного розподілу проҳуктів споживання і кращої організації праці, — державної контролі над продукцією на Україні. Цей соціально-економічний програм (дуже схематичний і не зо- всім виразний) мав переводитись при повній забезпеченні в Українській Народній Республиці всіх політичних і громадянських свобіт та на нальних прав для малих національностей. Органами адміністративної влади на місцях малі бути обрані на основі пятичленної форху III органи місцевого самоврядування: до співробітництва з ними заклика- лись „орѓани революційної демократії, під якими розумілись ради селянських, робітничих та салдатських депутатів. У вівчати будинок відродженої української народЙьої державности мали Установчі збори, обрані на основі пятичленної виборчої фо) От, в коротких словах, відповідь на поставлене видце питання про соціально-економічні ідеали Української Центральної РадІІ. и не згадали ще тільки одної справи, а саме — справи миру. привернення якого в найшвидчий час (через центральне правительство) також ставила своєю ціллю Центральна Рада. Приглядаючись до ціх ідеалів ближче, можна сказати, що вони більш-менш відповідати моментові. Форму.ховані в самих загальних рисах, вони могли бути правдиво оцінені тільки в процесі здійснення їх в життю, бо тільки в ція процесі вони могли розвинутись і набрати конкретного змісту. Такі важні річи, як встановлення державного контролю над всією продукцією, припис про пристосування суду до народніх потреб, про співробітництво органів самоврядування з ра,дами селянських та робітничих депутатів, могли в процесі незакінченої революційної боротьби розвинутись і нітні далеко від свого первісного неясного прообраза. Так, приміром, участь робітництва у встановленню і пере-