Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/65

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана


. — 65 — діяльности критично, раз-у-раз підганяючи її но більш схівої, рішучої та енерtійної соціально-економічної політикІІ. Тепер спинимось на оцінці момента і діяльності Центральної Ради українськими соціялістичних партіями. Постанови чергового конгресу укр. соц.-дем. партії ми вже наводили в свій час. Через це спинимось тепер на постановах численного Третього з'їзду Української Партії Соціялістів-Революціонерів, що відбувся 21.— 24. Листопада ст. ст. 1917 року в Київі. (16). Сучасний мент, а власне робітниче-сезіянська революція на ос- ковцині, політика Центральної Раҳи і робота в ній фракції партії і, нарешті, агітація російських большевиків проти Центральної Ради викликали на З'їзді довгі і пакі дебати. Численна ліва, чи так звана інтернаціоналістична фракція з ізу, піддала гострій критиці діяльність Центральної Ради, вказуючи на те, по Центральна Рада веде однобічну політику, а власне віддає всі сили на національну боротьбу, недооцінюючи в той самий час момента соціально-економичного, й тим самим піддає під загрозу і національно- політичні здобутки. Слушність такої критики поділяла величезна біль- шість З'їзду, внаслідок чого з'їздом було ухвалено слідуючу резолю- цію про діяльність Української Центральної Ради і партійної фракції В ній: І. „Третій з'їзд Української Партії Соціялістів-Революціонерів, зазнача- ючи великі національно-політичні здобутки революції, останніх пунктом яких являеться проголошення Української Народньої Республики, вважає необхідних боротися далі за розвиток національно-політичних форм життя в напрямку ство- рення російської Федерації демократичних республик. Визнаючи потрібним висунути на перший ріяи питання соціальних реформ і звертаючи увагу на те, що національна сторона револю- ції на певному ступні свого розвитку починає загрожувати дальшому успішному розвою клясової соціально-еконо- кичної боротьби тим, що, ставлячись на грунт тільки закріплення і задо- волення остаточних здобутків національного руху, диктує оріанах рево- хюційної влади на Україні політику соціального консер- ватизму, — з'їзд находить потрібних вказати Центральній Раді, що коли вона стане на такий шлях, то загубить під собою опору трудової к.1яси нароху — Кляси селян і робітників на Україні, а, загубивши свій вплив і цю опору, може викликати у відповідний момент неминучу реакцію в масах, яка стане грізною і для національних здобутків революції. Виходячи з усього вищесказаного, 3'їзд ставить чергових завданнях вро- боті фракції Української Партії Соціалістів-Революціонерів в Центральній Раді провадження рішучої і ясної клясової політики. II. Iliддержуючи центральну Раду в її попередній рішучій політиці, як в справі миру, так і в національних та соціально-економичних справах, про- тестуючи проти заходів підірвати в цім авторітет Центральної Ради, З'їзд зна- ходить, що Генеральний Секретаріат мусить рішуче проводити в життя III Уні- версал, поширюючи та поглиблюючи його. З'їзі вважає необхідних негайне вироблення та переведення в життя за- конопроектів (в дусі партійного протраму): а) закону про скасування приватної власності на землю; б) закону про установення державно-побітничого контролю над фабрич - ною продукцією; в) закону про персональну автономію національних меньшостей на Україні, г) закону про націоналізацію де-яких галузів продукції і розпpeділення особливо тих, які припинили свою роботу.