Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/67

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана


- 67 — в. Всі ці три класовий орсь депутати " с " ині увійти також представники ». . , 6. Всі ці три всеукраїнські ради утворять згаданий центральний всеукраїнський клясовий орtан. Крім того, в цей optail повинні влитись депутати від територіальних українських з'їздів тих трудових верств, які не представлені в задовольняючій мірі в вищезазначених радах, як залізнодорожники, почтовики і телеграфісти, шосейники та робітники торговельних пароплавів, а також представники всіх соціялістичних партій на Україні, які стоять на клясовій точці погляду. в тому разі, коли до створення цього органу не буде ще переведено демобілізації, в склад його повинні увійти також представники від українських частин фронту і фльоти, при чому Українці-моряки з Балтийського фльоту по- винні бути переведені в Чорноморський.. тільки такий клясовий орган може істнувати, як по- стійна установа, організована знизу до верху, на яку буде спіра- тися центральна влада і реалізувати через неї свою політику. Тільки в такій організації можуть найти піддержку Українські Установчі Збори і перевести свою велетенську роботу без особливих катастроф.“ (17.) Такий проект будови влади на Україні видвигнула УПСР, най- більша і найвиливовіца в той час партія на Україні. Коли пригадаємо тут постанови Першого Всеукраїнського Селянського З'їзду і третьої сесії Всеукраїнської Раҳи Селянських депутатів про організацію влади на місцях, то можемо сказати, що українська демократія мала майже викінчену схему організації влади на Україні з самого верху до низу. Ця схема не була у когось запозичена. Це не було сліпе наслідування ані західньо-европейських зразків парламентарної демо - кратії, а ні московсько-ленінської радянської форми влади. Це була своєрідна, що виросла органично з розвитку революції на Україні. форма будови влади. Суть її полягала в одночасному істнуванні органів двох родів: так званих демократичних, обраних на підставі пятиҷленної виборчої формуди, і цілком клясових, так би мовити, радянських, при чому виразно віддавалась фактична перевага орх'анам клясовим — радам робітничих, салдатських і селянських депутатів, як на місцях, так і в центрі. Центральна Рада, що сама являлась майже цілком клясовим радянським орtаном, мала спіратись в своїй діяльности на Всеукраїн- ську Раду Робітничих, Селянських і Військових депутатів, побудовану на територіяльній основі. Так само і майбутні Установчі збори (що, Як потім потвердив факт виборів до них, так само, як і Центральна - Рада, являлись би виключно селянсько-робітничими зборами) та пра- вительство мали „спіратися і реалізувати свою політику“ через клясові органи. Це що-до центральної влади. Органами ж влади на місцях мали були або просто ради селянських та робітничих депутатів, як це намічав Перший Всеукраїнський Селянський з'їзд, або особливі комітети, склад яких намічено в постанові ІІІ сесії Всеукраїнської Ради Селянських депутатів, при чому і в тому і в другому випадках місцеві орѓани самоврядування, обрані на демократичній основі, мали виконувати тільки технично-господарчі функції. Цій схемі організації влади не можна відмовити в раціональности, особливо для того часу, на який вони розраховувались. Будучи пере- ведена в життя, вона, безумовно не стала б на перешкодi нормаль- ному розвиткові клясової боротьби на Україні. З часом, Установчі