Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/70

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана


— 70 — К).ли б московські бо.Іьшевики хотіли рахуватися з особливу стями розвитку революції на Україні, вони на цьому з'їзді побачили б 1: найясніще, що вибраний ними ш.ІЯх приспішування події на Україні і насилування фактів являється хибних і шкідливих .1я революції, як української, так і московської. Справді, не бу.10 [е на Україні m оҳного заху, який би з таким обуреннях ставився ҳо бо.Іьшевиків, як цей, скликаний большевиками з'їз! ІГромовцям-большевиках украї8- ські селяне, робітники та сатати просто не дават говорити, цогрожуюч18 вигнати геть зі з'їзду. Зачитаний на з'їзді ультиматум петроградської Раҳи Народніх Комісарів Центральній Раді в справі пропуску Раҳою донського козачого війська через Украіну, з погрозою оповіщення війни,*, настільки обурив і знервував з їзд. Іщо годі було Ҳумати про спокійне обміркування того питання, ДIя розвязання якого, власне, був скликаний З'їзд. Цей у.Іьтиматум з конечною необхідністю ставив всю справу в площину виключно національної боротьби і тим самим просто усо- вував з порядку денного питання про перевибори Центральної Ради. Український селянин, робітник: i сатдат, що при ин ІШнх ухoвах, а саме при відсутности примари дружнього примусу з боку Московщини, міг спокійно піти на перевибори Центральної Ради, тепер і слухати при? те не хотів, вважаючи такі перевибори замахох на його волю і поста- вивішись до членів з'їзҳу- большевиків просто, як до аrентів ворожого Україні московського правительства. Щоб якось підійти до селянства, робітництва та салдатів, москов- ські большевики виставити своїми фракційними проховцями товаришів, По вміли говорити по-українському і видавати себе за Українців, та це, звичайно, справи не врятувато. Соціяль-демократа-большевика Затонського з'їзд зустрів гнівними вигуками: „геть з ним !“ Так само не хотів з'їзд слухати і другого большевицького промовця — Шахрая. хоч останній промовляв в дуже примиряючих тонах.**) Який вплив зробив на З'їзд ультиматум правительства Леніна і як був настроений з'їзд взагалі. Видно з промов, виголошених на З'їзді, як не большевиками, так і большевиками, чтенами з'їзду. II ахрай (р. с.-х. б.) говорив на з'їзді: цей ультиматум, на нашу думку, е непорозумінням, яке мусимо зліквідувати без пролиття крови. Не треба роз- палювати національного почуття, як от-тут робиться. Наша партія нічим не страшніща вiд инших партій російської Федеративної республики. Частина ж її, що киве на Україні, має таке саме право називатися українською, як і всяка инша з тутешніх партій. І я, яко її представник, кажу: з ультиматумом трапило- ся непорозуміння. Між пролетаріятом і селянством України і Росії нема ріжниць в їх долі. І ділити їм нічого. . Рада Народніх комісарів в ультиматумі вказала на признання Української Народньої Республики. В тім документі на Україну чи на Українців нападу нема. Справа стоїть инакше, як тут прехставляється. В кінці жовтня сталася революція робітників, салдатів і селян. До того часу всі російські соціалістичні партії стояли за коаліцію з буржуазією і всі відвернутися від цієї революції народніх мас. Капіталісти — поміщики не легко здають свої позиції. Треба ж дн.

  • ) Текст його подаємо нижче.
    • ) ІІІахрай згодом виступив публично (окремою книжкок) проти центра-

містично-шовіністичної політики московських большевиків на Україні. етман назар аудан таза абанная ботужни трада проти центр»