Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/71

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

витись хто йоху пособяяе і хто перешкоджає. Генеральний Секретаріат, українські соціялісти, говорять добрі слова, Інші уть гарні прокаяхації, а роблять иніше ... Підчас цієї пролетарської революції ніхто не може зоставатися посередині. Кожен хусить пристати або до робітників і селян, або до похіщиків і капіталістів, інтереси яких дорднитѣ Каледiн на Дону: Пропуск Генеральпих Секретаріатох козачBI частии -- це певна допомога Казедінові не на словах, а на ділі. Роззброєння великоруських частин було гіркою образою для великоруських салатів і тих Взинок, що вбитий кині хія українську і неукраїнську дехократію. Це вина тој олітики, яку провалила центральна Раҳа. Тенеральний Секретаріат хоче центральної влади — однородної, соцің- лістичної. Він хоче її федеральної. Очевидно, отже, що й Дон хусить даты йому гоціяліста. Та чи той калехівський , соціяліст“ обстоюватихе інтереси робіт виків і селян ? 1Це ж знову буде та ж саха коаліція, що стільки інкор принесла робітникам, селянам і садатах за сім місяців рево.Тюції. Такий, засно- , ва вай з допомогою Калехіна центральний уряд не передасть зеxxі селянах, не дасть демократичного миру. І я будемо боротися з буржуазною політикою центральної Ради за повний усіх революції. Але цей у.хьтиматум ми вважаємо недорозуміннях, та частина російської соціяль-демократичної партії большевиків, що живе на Україні, вживе. всіх заходів, щоб це непорозуміння закінчилося мнрох. Між російською й україн- ською деҳократією не може бути ворожнечі. Таку позицію займала тут частина російської соц.-дех, партії большевиків на Україні, яка так чи інакіне хочувала свою спорідне- вість з Україною. Більшість же цієї партії, під проводом Великоросів, братів Пятаковах, стояла на зовсіх иншій позиції: вона зовсіх вважала ультиматум за непорозуміння і обстоювала весь час спосіб оружного розвязання конфлікту. Для характеристики позиції, яку займала тоді центральна Рада. наведемо тут уривки Іромов Голови І енерального секретаріату В. Винниченка, с.-х. І. С. Ткаченка і Голови Центральної Ради м Грушевського. „В. Винниченко: дорогі товариші! Дозвольте мені перш за все - в інени правительства робітників, сататів і селя привітати вас! ягахаю, що кардинальним місцем в ультиматумі € не б110віщення війни, а оте єХИНе совечко - „буржуазца“ Рада. Але це словечко наша центральна Рада Уке не раз чула ... Коли народ розправив свої 250-ітніх узом неволі скручені руки, почахася шамотня серед не-Українців і ця намотня вся виявилася в цім сховечку. Ті буржуазні керманичі російської держави, що сидять зараз но большевиць:их тюмах (меньшевики), вони також: звали нас буржуазнихи. Отже, це словечко тільки прийом боротьби, котра по своїй суті є тільки націонать пок боротьбою. Хто починає цю боротьбу, той мусить за неї й віҳ110відати. . Ми твердо взя, ися 10 будуваноя відродженої української держави. А це и не подобається большевикам, і через це вонії і розводяться про ,,бурж: уазність" іцентральної Ради, бо не можуть відкрито і чесно різнатися, що борються, як Великороси. Большевики стоять за самовизначення націй, а.те цах наки, дать свої нер- жавні школи. Це - знов те саме, як і в 1906. р., ко..1єнін визнавав право Україн навіть відi.HTiся, але українських шкіл не хотів хати, бо це, на його думку, розбило б робітничу к.1ясу. Досить нам цієї наук!!. Пентральна Рада буде робити ініtе те, що є в ін- тересах української демократії. Нас обвинувачук)ть в контрреволюційности, деб-то в боротьбі проти 3,добутків революції. А тимчасом що робить сама Рада Народніх Комісарів? Дивіться. Свободу слова знищено. Внхо хять тільки боль- девицькі газети. Свободу страйків так само, бо бозыневики, очевиҳӣо, Визнакть це право тільки для себе. Чи це ж не е контр-революція, боротьба проти здобутків революції?