Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/74

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

нашої діяльности і наших домагань. Отже питаемо, чи за цю програму ви згоҳи- теся приборкати нас гарматами та багнетами? Спиніться, брати і товариші ! Iloj ні одна рука селянина, робітника чи салдата не замахнулася на свого брата ! ІЩоб ні одної краплі крові не пролилося в братоубній війні ! Досить крови !" Про Центральну Раду З'їзд прийняв таку резолюцію : „Приймаючи на увагу, що Українська Центральна Рада, представництво в котрій безперестанно поновлюється, складається з всеукраїнських рад саян- ських, робітничих і салдатських депутатів, вибраних на всеукраїнських з'їздах, і з представників демократії національних меньшостей, через що во: а у 1вля:

себе тимчасовий правосильний законодатний орган революційної демократії

України, та зважаючи на те, що проголошенням Третього Універсалу Центральна Рада стала на Ш.Лях широких соціальних і політичних реформ та пристрі 11,1а до hайшвидчого скликання Українських установчих зборів, яким е[Ино [Центра. а Рада може передати всю повноту влади на Україні, — з'їзд Раҳ (с.1я неких, Робітничих і Салдатських депутатів України вважає: перейін браіння центральної Ради певчаснІІ м і непотрібни м. Підкреслюючи своє рішуче домагання, щоб Центральна Рада в своїй дальшій роботі стояла твердо на сторожі здобутків революції, ІІ ()- ширюючи і поглиблюючи невнинно свою рево.Іюційну творчість і обороняючи нещ() хитно клясові інтерес и трудової д- хожратії, та щоб, не відкладаючи, скликала в свій час Українські Устаночі збори, які є щиро можуть виявити справжню волю всієї демократії України, --- 3'їзд Рад Селянських, Робітничих і Салдатських депутатів України ви е н (вік» е: и цін шляху Центральній Раді своє цілковито дові тря і обі і, як: и евою рішучу і ідер :: ку." За цю резолюцію голосував увесь двохзполовиною-тисячний З'ївд, крім двох депутатів, що подали голоси протии, та двох, утримав- шихся від голосовання. Так, замісць перевиборів Центральної Ради, досягли большевики скликанням З'їзду цілкох протилежного наслідку: українська демокра гія висловила Центральній Раді повне довірря, стримавшись від якої-будь критики її діяльности, хоч і мала матеріал то такої критики і була Вже до неї приготовлена. 1Гримара походу Московщини на Україну вже кидала українську демократію вправо, в бік збереження единого національного фронту і затушковування моменту клясової боротьби. А це була одна з найбільш них Нікід, яку несла війна Московнини з Україною українській революції. Фракція російських соціяль-демократів большевиків, побачивши, що справа зі з'їздом прoгрaнa для неї, відмовилась брати в ньому участь ще на початку з'їзду, коли внесена нею пропозиція про виз- нання З'їзду тільки на радою була одкинута і З'їзд визнав себе прав) - мочним. Пізніше фракція ця, разом з частиною членів київської Ради Робітничих і Салдатських депутатів, переїхала до Харькова і оголосила тах свій „Всеукраїнський з'їзд Рајд Робітничих, селянських і Салат- ських депутатів“,*) який обрав Виконавчий комітет — орг'а совітської влади на Україні. Цей комітет оголосив |Центральну Раду розпущеною і став активіtо допомогати петроградській Раді Народ іх Комісарів в цій III проти Української Народньої Республики. ІІІ

  • ) Це — так званий ІПерший з'їзд Рад Роб., Сел. і Червоноарх. Депутатів

Української Соціалістичної Радянської Республики.