Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/79

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана


— 79 — ційним фронтовим командуванням, що, хоч і мали на меті найшвидче переведення українізації війська, а не нанесення якоїсь шкоди спе- ціяльно Раді Народніх комісарів, проте використовувались команду- ванням саме для боротьби з большевиками. Мали свое значіння і за ходи Генерального Секретаріату, направлені до припинення без- контрольного вивозу хліба в України на Московщину, до чого взялись були аrенти Ради Народніх Комісарів без всякого порозуміння в Цен- тральною Радою. Грунтом для всіх цих численних непорозумінь було, між иншим, невизнання Центральною Радою Ради Народніх Комісарів за центральне російськө совітське правительство та вагання з формальним признанням за правительство Московщини (ори фактичному визнанню) і, навпаки - невизнання Радою Народніх Комісарів Української Народньої Рес- публики і Центральної Ради. Обопільне визнання — не визнання “ ТЯГлось формально аж по день пред'явлення Радою Народніх Комісарів ультиматума Центральній Раді. За цей час (з дня оголошення Україн- еької Народньої Республики і по день пред'явлення ультиматума) вже відбувались серйозні конфлікти між Центральною Радою і Радою На- родніх Комісарів; між військовими частинами траплялись вже бійки. Фронтове большевицьке командування, не ждучи вирішення справи Взаємовідносин „дипльоматичним “ шляхом, збіралось йти походом.. на Київ, на Центральну Раду. Ariтацiя проти Центральної Ради і об- винувачування її (з боку російських большевиків на Україні і Ради Народніх Комісарів) в контрреволюційности набрали надзвичайно гострих форм. Як оцінював в той час політичну ситуацію і вадивлявся на можливість оружного конфлікту між Українською Народньою Респуб- ликою і Coвітською Росівю Генеральний Секретаріат, видно, між иншим, в відошви його до громадянства України, виданої незадовго перед ков- флікто другого дня після роззброення в Київі болышевицьких частин) з приводу большевицької аtітації проти Центральної Ради. Ось зміст цієї відошви : „Безвідповідальні люде, які розуміють, революцію, як ламанія всякого зорганізованого життя, ведуть темну нечесну аtітацію проти Центральної Ради і Генерального Секретаріяту. Головним аргументом цих людей серед широких неосвідомлених мас слу- жить відношення Генерального Секретаріату до козачого правительства. Розпуска- ються чутки, ніби центральна Рада веде таемні переговори з козаками проти Народніх Комісарів. Як доказ, приводиться те, що Тенеральний Секретаріат дозволив вихід козачих військ на Дон і не пропустив большевицьких ешелонів для доходу проти козаків. Тенеральний Секретаріат заявляе : ніяких таемних переговорів з козаками не ведеться. Ведуться з ними переговори про утворення центрального прави- тельства всі Російської Республики. Але такі самі переговори ведуться з На- роднім Совітом в Петрограді, і в правительством Сібіру, і з правительством Кавказу, і з правительствами инших республик. Генеральний Секретаріат всім цим правительствам пропонує зорtанізувати центральне правительство на таких уновах, щоб воно було однородно-соціалістичне (від большевиків до народів іх соціялістів) і федерального характеру, цеб-то складене з представників краевих республик. Тільки таке правительство матиме силу й авторітет, бо спиратиметься на всі реальні сили демократії всіх соціяліс- тичних напрямів і на всі народи Російської Республики.