Перейти до вмісту

Сторінка:Записки Наукового товариства імени Шевченка. Том 138-140. 1925.djvu/105

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Awhusta dnia 8. Pyty z neho wo zdrawie, z Kowsza seho pyty a jeho ne prosyty, a prosysz ne dam, dla sebe mam. To jednakże nie wszystko. Napis ten jest przerwany trzema wieńcami laurowymi z popiersiami w środku w kozackich charakterystycznych strojach. Przedstawiają one, jak świadczą napisy, Łobojkę, Nalewajkę i Mazepą, którzy mają puhary w rękach, lub grają na teorbanach; koło jednego z nich wyryty kozak bijący w bębny, z gołą głową i kołpakiem, leżącym pod bębnami. Całe życie kozackie staje na widok tego przed oczyma; u rękojeści jest wielkie ucho do zawieszenia naczynia na ścianie“. Тому що отся напись у транскрипції проф. Соколовского не зовсім вірна, подаю її ще й у оригіналі, як її мені скопіював проф. Семкович. Докладні дані про Дмитрашка Райчу, переяславського полковника, находимо в двох розвідках А. В. Стороженка, одній коротшій, другій значно розширеній, що подає також звістки про весь рід Дмитрашків. Цікаве передовсім порушене Стороженком питаннє про походженнє, імя й назвисько Дмитрашка. „Гдѣ онъ родился и въ какой семьѣ, опредѣлить крайнє трудно, хотя, судя по тому, что въ теченіе всей жизни онъ писалъ своє крестное имя не въ календарной формѣ Родіонъ,

  • ) Сей портрет Мазепи не має нічого спільного із гетьманом Іваном

Мазепою, як я думав давнійше. Історичні причинки II, Львів 1909, ст. 89. Зображене тут погрудє одного із героїв загально відомої лєґенди, разом із Наливайком та Лободою спаленого у Варшаві на мідяному волі. Сьому погрудю буде присвячена окрема замітка на иншому місці. 2) За надісланнє рисунку гербу й написі складаю проф. д-рови В. Семковичеви на отсьому місці мою найщиршу подяку. 3) Остання цифра є маюскулою і відповідає s мінускули, що означає 6, а не 8, як подає проф. Соколовский. Ківш зроблений отже не 1678, а 1676 р. 4) Досі напись міститься „Na dnie naczynia“, як поясняє д-р Семкович. 5) Решта написі міститься „na rączce (па wstędze)“. 6) Стороженко: Родіонъ Григорьевичъ Дмитрашко, полковникъ пе- реяславскій. Кіевская Старина т. 41, 1893 г., апрѣль—іюнь, ст. 1—28 і факсимільна таблиця. 7) Стороженко: Родіонъ Григорьевичъ Дмитрашко, полковникъ пе- реяславскій и его родъ. Очерки переяславской старины. Кіевъ 1900, ст. 126—186; на ст. 186 факсиміле. Далі цитую із сеї обширнійшої розвідки. 8