бачимо ще й півмісяць). В осені 1667 р. оженився Дмитрашко з вдовою по ніжинськім полковнику Василю Золотаренку[1], нобілітованому на соймі у Варшаві 1659 р. з родовим назвиськом „Złotarzewski“[2]. Яко герб признано Золотаренкам-Злотаржевським герб „Tępa podkowa“[3], що має в щиті підкову відногами вділ, а в середині хрест; відміна його, се підкова відногами вділ, на хребті каблука хрест[4]. За своєю жінкою, вдовою Золотаренка, міг Дмитрашко уживати його гербу. Але Дмитрашків герб на перстені, ковші й кубку не зовсім підходить під герб „Tępa podkowa“, хоча всеж таки є між ними якась анальоґія (тим більше, що сам Золотаренко міг уживати ще якоїсь відміни свого гербу), котрої недостає в порівнанню із гербом „Сас“.
Можливий тут іще й инший здогад, котрий опираю на замітці Лазаревського, що „въ это время козацкая старшина еще не заглядивала въ польскіе гербаржи, а довольствовалась козацкими эмблемами, употребляя: кресты, саблѣ, луны, звѣзды“, от як н. пр. на печатці Генерального обозного Василя Борковського, замість гербу Борковських „Łabędź“, бачимо шаблю і хрест[5]. Також на печатці Василя Золотаренка з 1667 р., замість признаного йому гербу „Tępa podkowa“, бачимо зложені навхрест лук зі стрілами й шаблю[6]. Підкову, хрест, звізди, півмісяць, а крім сього шаблю і стрілу, зложені навхрест, бачимо на Дмитрашковім гербі, замість признаного йому в нобілітації гербу „Сас“.
З королівської нобілітаційної грамоти знаємо, що король дозволив Дмитрашкам уживати гербу „Сас“ тому, „понеже благородный Александръ Кладнѣцкій, ротмистръ придворний корогви нашой козацкой, помянутыхъ Думитрашковъ до гербу своего Сасъ допущаетъ“. Польським геральдикам звісні дві родини Клодніцких (в перекладі королівської грамоти хибно
- ↑ Стороженко: Op. cit. ст. 134.
- ↑ Volumina Legum IV, ст. 303: „do kleynotu szlachectwa Polskiego przypuszczamy, у już od tego czasu Złotarzewskim zwać się będzie“.
- ↑ Tabl. odm. herb. Chrząńskiego, ст. 60; Dunin-Borkowski: Spis nazwisk szlachty polskiej. Lwów 1887, ст. 543.
- ↑ Ibidem, табл. X.
- ↑ Лазаревскій: Къ исторіи цеховъ. Кіевская Старина т. 65. 1899 іюнь: док., изв. и зам. ст. 132, прим. 1. Ibidem т. 44, 1894 мартъ, на портреті В. Борковського бачимо одначе герб „Łabędź“.
- ↑ Слабченко: Матеріалы по малорусской сфрагистикѣ. Одесса (без року), ст. 6. 17
