ричної минувшости, то дальші переписчики Устава В. почали додавати од себе історичні ґльоси — одні на полях рукопису, а инші стали ті ґльоси заводити до самого тексту, при чому в однім списку імя царгородського патріярха не писалося, а в другому мало свідомий переписчик поставив імя патр. Фотія; так само в одному спискови перший митрополит київський іменувався Леоном чи Леонтієм, у другому Михаїлом. Так поволі появлялися ріжні варіянти передмови Володимирового Устава, які бачимо в ріжних списках. А деякі списки, що попали до рук переписчиків з меншою літературною ініціятивою, дійшли до нас з дуже короткою передмовою, або й зовсім без передмови[1], як, мабуть, і було се в оріґіналі Устава.
В першій частині Устава мова йде про десятину, установлену Володимиром: „Създахъ Церковъ Десятинную Святыа Богородица и дахъ еи десятину по всеи Рускои земли во своем (всемъ) княженіи десятую вѣкшу, а у торгу десятую недѣлю, а изъ домовъ на всякое лѣто отъ всего прибытка и отъ лова княжа, и отъ стада, и отъ мита десятину чюдному Спасу и Святѣи Богородици, городы и погосты, села и винограды, земли и борти, озера (и) рѣки, волости и дани съ всими прибыткы, десятое въ всемъ царствѣ и княженіи“. Таким чином, сею постановою надається соборній Десятинній церкві (очевидно, як митрополичій катедрі) десятина „по всеи рускои земли“, а саме — десята частина княжих прибутків та десята неділя у торгу, себто десята частина торгового мита, що збирається для князя.
Сей уступ Церковного Устава начеб не зовсім відповідає текстови літописного оповідання про установлення десятини: „Се даю, — говориться в літопису в імени кн. Володимира, — церкви сей святѣй Богородици отъ имѣнья моего и отъ градъ моихъ десятую часть“; кн. Володимир призначив тут Десятинній Богородицькій церкві десятину од власного княжого майна та од „своїх міст“, — себ то од державних прибутків, що збиралися через міста, як провінціяльні центри, і не згадує про десяту частину торгового мита. Але спеціяльно про десятину з торгу маємо посвідку Лаврентієвського та Іпатського літописів в анальоґічному випадкови під р. 1158, де говориться, що
- ↑ Напр., зовсім не має передмови список кормчої книги новгородської софійської бібліотеки — по катальоґу Кирилівських книг №437: „Се азъ князь Володимеръ поставихъ церковъ святыя Богородица в Кіевѣ и дахъ церкви сей десятину“.