пошибенье). Се слово, читаючи його в звязку з дальшим реченням: пошибание промежи мужемь и женою о животі, розуміють (Неволин, VI, 280 — 281) як сварку або бійку за майно чи пожиток. Як поставити се слово в звязок із близшими до того часу памятками, то треба розуміти його в змісті образи жіночої чести. Устав кн. Ярослава говорить, напр., про випадок, „аже кто пошибаеть боярскую дщерь или боярскую жену“. Пізнійше в умові Новгородців з Німцями р. 1195-го читаємо: „аже пошибають мужеску жену, любо дчьрь". В деяких списках Устава В. біля сього слова стоїть така поясняюча ґльоса: „сирічь, аще кто дівицу растлить“. В посланні невідомого володимирського єпископа до свого князя (XIII ст.) згадані злочини, що належать до церковного суду, перелічуються в такім порядку: „умьїканіе, пошибаніе, заставанье, промежю мужемь и женою чьто будеть річь о животі“. На основі редакції сього послання, що очевидно має в основі текст Устава В., вважають 7 пошибанье“ цілком окремою справою од дальшої, що формулується словами; „промежи мужемь и женою о животі“; тоді треба визнати, що при формулованню сеї останньої справи опущено слово „річь“ або якесь инше подібне тогож змісту; на сій підставі проф. Павлов пробує читати „пря межи мужемт» и женою о животі“. Такий здогад, розуміється, надає певну ясність сьому реченню, але треба признати, що він досить самовільний і штучний. У племени или вь сватьстві поимутся. Шлюби в близькій родині конче повинні були звернути на себе увагу першого христіянського законодавця і мали одійти до компетенції церковного суду, як се було у Візантії. Устав Володимира й оддає сю справу церковно-судовій компетенції. Се дійсно була дуже актуальна справа тодішнього канонічного права, як видно з канонічного листа митр. Йоанна ІІ-го. Відьство, зеленничьство, уреканіа три: бляднею и зелін, еретичество, зубоідь. „Відьство“ - відьомство, відьмацтво, коли хто відає понад звичайну людину через зносини з нечистою силою. „Зеленничьство“ розуміють і як отруювання зіллям (в „Градских законах“: „кто даеть зеліе пити, мечемь да усічется“), і як всякі чари з зіллям.
- ) Герберштайн перекладає: „si conjunx conjugi quippiam mali machi-
netur“. 2) Памятники др.-рус. канонич. права, І, 118. 14
