радянської системи, але орґанічна, фахова. При конструкції поодиноких ступнів він відмежовує свідомо питання фахового обороту від питання ексистенції; се останнє є всетаки питанням вищої інстанції. Коротко кажучи: Ратенау конструує новітну державу не на теріторіяльних, але на орґанічних, фахових ріжницях.
7) Кінчаючи огляд політичних теорій права й держави, зупинюся коротко на поглядах моєї ректорської промови з 1922 р. (Пор. Вудавництво „Український Скиталець“ п. н. „Нова Держава“).
Поступаючи методом історичної розвиткової лінії в праві, ставлю образ модерньої держави для найблизчої будучности. Провідну схему беру із пророчих слів поета: „В своїй хаті своя правда й сила й воля“ і навязуючи до сих слів переводжу постулят самовизначення народів, справжнього народнього законодавства в державі, опертого на засадах справедливости і на загальній пошані до праці, принціпи порядку й орґанізації, як провідні основи державної сили, та домагаюся здійснення „волі народа“ в державі в усіх артеріях державного та суспільного життя.
Зосібна доказую, що про границі самовизначення народів не може рішати політичний, тільки етноґрафічний принціп, при чому національним меншостям слідує залишити повну свободу в їхніх національних правах. Дальше зазначую, що в новітній боротьбі капіталу з працею виборола собі праця провідне становище в суспільному житті і тому тільки праця може бути справжнім мірилом рівности, а за тим і справедливости в новій державі. Вказую на те, що не в „пануванню“, та не в „суверенности“ можна добачувати справжню силу держави; народня влада в модерньому розумінні не може бути пануванням над народом, але правлінням народу. В новій державі сам нарід правитиме державою, він означуватиме правні шляхи своєї долі та проводити сими шляхами. Ніде не повинно збракнути сеї безпосередньої функції народу у виконуванні державних завдань.
Попередні розділи передали важнійші теорії права й держави, які в тісних рамцях сеї студії можна було подати. Та ніде правди діти сей огляд не повний і тому не може бути повний, що в межах обох проблємів існує та вічно твориться