борюючи всякі абстрактні „реляції“ чи инші абстрактні комбінації, дивимося на державу, як на розвиток суспільного життя в природі. Держава існує щойно тоді, якщо має свою теріторію; тим вона ріжниться від богатьох суспільних звязків, але не від нації. Як держава має свою історичну теріторію, так нація має свою природну теріторію; про державу рішає сьогодні політичний, про націю етноґрафічний принціп.
Правник ніколи не може забути, що держава мусить мати свою теріторію. Genus proximum держави — се теріторія. Щойно тоді, коли роди чи племена поселилися стало на якійсь теріторії, можна було сказати, що держава повстала. Не бачити теріторії, або абстрагувати від неї, се не бачити дійсности, а шукати кошмарів. Усе, що говориться в теорії про поняття „єдности“, про пояснювання того, як з ріжноманітности витворюється ідеальна єдність, має свій реальний видимий знак — та не називається єдністю, тільки теріторією держави; так не тільки по студіям ґеоґрафії, але й по правничому методу. Вродилися люде на якійсь теріторії, та хотять мати на ній спільний порядок. Ось і ціла фільософія. Але жили й ранійше люде зі собою, творили роди, племена і т. д., племена мандрували, завойовували чужі племена та разом з ними рішилися зберігти спільну землю для внутрішних потреб і охорони супроти зовнішних ворогів та щойно тоді повставала держава. Тому держава (як і сама назва на се вказує; те саме й слово „stato“, з якого повстали в європейських мовах слова: Staat, stát і т. д.) є в першу чергу теріторія, в другу чергу люде, приналежні до сеї теріторії. Щоб зберігти загальний суспільний лад, люде витворили питому державну орґанізацію.
Обіймаючи цілий проблєм держави, добачуємо 3 основні елєменти: 1) теріторія, 2) люде, 3) питома орґанізація суспільного ладу. (Характерні моменти сеї останньої подано вище, а саме належать сюди: автономія, авторитет і автаркія). Сю орґанізацію називаю латинським словом: „цивілізація“ (від „civilis“ = громадянський, „civitas“ = держава).
Якіж елєменти бачимо в модерній нації? Два перші елєменти є вже й в державі, але в иншому порядку. Genus proximum нації є люде (від nasci = родитися), другий елємент се теріторія (природна, на якій „родяться“ люде). Третім елєментом є народня культура. Правда, що й модерня нація має звичайно свою питому орґанізацію, але ся орґанізація не є характерною прикметою нації, як у державі; головна суспільна
