Перейти до вмісту

Сторінка:Записки Наукового товариства імени Шевченка. Том 138-140. 1925.djvu/98

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
ПРИЧИНКИ ДО ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ГЕРАЛЬДИКИ І СФРАГІСТИКИ[1].
I.

Серед ріжних предметів української старини „Музея В. В. Тарновського“ в Чернигові находиться срібний кубок, описаний впорядником катальоґа сього музея, А. Лазаревським, ось як: „Кубокъ святителя Димитрія Ростовскаго (Туптало). Серебряный, съ краю и внутри вызолоченный, гладкій, съ вырѣзаннымъ въ вѣнкѣ гербомъ святителя и буквами Д. Р. Вѣсъ 43 зол.“[2] На долученій у катальозі фототипічній знимці кубка[3] бачимо герб у виді підкови, зверненої відногами вділ, в середині підкови шестираменна звізда, на хребті каблука підкови насаджений однораменний хрест, з правої сторони (беручи положеннє геральдично) підкови буква „Д“, з лівої буква „P“, а під підковою уложені навхрест шабля й стріла[4].

Оскілько Лазаревський в означенню приналежности кубка руководився тим, що на ньому видніють дві букви „Д. Р.“, остілько не завдав собі труду вияснити питання з геральдичного боку, то є, чи виритий на кубку герб може бути дійсно „гербомъ святителя“. А питання се дасться вияснити тільки при помочі геральдики. Бо кому знаний справдешній вигляд гербу св. Димитрія Ростовського, сей не буде ні на хвилину сумніватися, що згаданий кубок не був його власностю, хоч позірно вказувалиб на се вириті на ньому букви.

Батько св. Димитрія Ростовського, київський сотник Сава Григорієвич Туптало, походив із шляхотського роду Са-

  1. За деякі цінні замітки з обсягу польської геральдики, котрі я позволив собі тут використати, складаю щиру подяку п-і д-р Гелєні Полячківній, архівістці „Архіву земського“ у Львові.
  2. Каталогъ древностей коллекціи В. В. Тарновскаго. Кіевъ 1898, ст. 60, ч. 350.
  3. Ibidem, таблиця XI, ч. 350.
  4. Гл. зображеннє сього гербу на таблиці, долученій до отсеї розвідки (фіґ. 1.).