леня свободи і до знесеня неоправданих побоювань, і подбаймо, щоби московські залоги вийшли так з України як і з Литви. По такій ґенеральній згодї з козаками і Москвою мусить сама собою наступити згода зі Шведами. А якби сього Кароль X Ґустав не хотїв, міг би се легко переплатити катастрофою для себе, хоч війна з ним не дуже для нас бажана, бо навіть при певній здобутій побідї, ми не зможемо нїчого на нїм пошукати. Так отже всї ті трактати нїколи не будуть тревалі, як не будуть по щирій правдї заключені. При найменшім невдоволеню і недодержаню їх може підняти ся така буря, що всїх приведе до цїлковитого упадку.
Так виглядала ся „скромна рада“ написана з наказу королевої для настрою і переконаня короля та правительственних кругів, писана „не з ароґанції“ — як каже незнаний автор — але в щирім намірі, може хибна, але писана так як думав. Крім повисше наведених цїлий мала ся рада не менше важне призначенє — поінформувати п. волинського, себто Казимира Бєнєвского і козацьку старшину про фактичну ситуацію в Польщі. Надїю ся на Господа Бога — кінчить — що він поможе в добрім дїлї, тілько прошу трактувати з козаками не через кілька осіб, а тілько через одного, а се через п. волинського, бо, як бачу, се чоловік розсудний і має в тім велику практику, з чим годжу ся з п. Любомирским[1].
Такі то були властиві причини, що пхали польське правительство до згоди з Україною і в тій згодї з Україною добачали одинокий вихід з прикрого положеня, в якім тодї опипила ся Польща. На перший погляд видавало ся, що прихильна рекомендація на тему згоди була тілько гарним початком уладнаня взаїмних відносин, а в дїйсности се вже конець довголїтних ведених в тім напрямі зусиль Польщі.
Порозумінє почалось десь з початком 1656 р., а автором того був давний козацький приятель, підканцлєр Гієронїм Радзєйовский. Скомпромітований 1651 р. підозрінєм в тайних зносинах з козаками перед катастрофою під Берестечком, посуджуваний в зрадї за попередне і за відраджуванє посполитому рушеню йти на Київ, мусїв він через інтриґи деяких двораків шукати долї на шведськім дворі у Штокгольмі. З початку хотїв
- ↑ Рукопись з Імператорської біблїотеки в Петербурзї, ч. 15, стор. 128–143 під т. Pokoy z kim, czy z Swedem, czy z kozaki, czy z Moskwa?
