не відступали від сього, що зайняли, а війська їх стояли супроти себе ворожо настроєні і заводили між собою бійки. Ситуація перед лютим 1658 р. була так непевна, що місто йти на сойм, Потоцкий став збільшати і концентрувати війська.
Новий зворот в польсько-українських відносинах тай зміна в ситуації наступає аж в наслїдок нещирих відносин Москви до Виговського в справі Пушкаря і визначеня нової ради в Переяславі. Отже виходила для гетьмана потреба забезпечити собі вразї неудачі відворот. Треба було конечно Польщу чимсь сильнїйше заінтриґовати.
І справдї, десь в половинї лютого приїздить від гетьмана до Бєнєвского львівський купець з роду Грек, Теодозій Томкевич, який під покровом купецьких інтересів полагоджував вже давнїйше всякі дипльоматичні орудки. Як представляє Бєнєвский, тїшив ся сей чоловік у Виговського безграничним довірєм, а в дїйсности мав Бєнєвскому зраджувати і такі річи, які Виговський хотїв укрити і Бєнєвский його уважав радше за свого резидента і шпіона. Але, здаєть ся, Виговський надто добре розумів ся на людях і те само міг сказати і від себе. Сей то власне Томкевич везе від гетьмана листи до короля, до канцлєра, до київського воєводи і до Бєнєвского, а крім того поручає йому устно гетьман заявити королеви його прихильність до покори („submissią“) і рішенє уложити згоду з Польщею. Мав він також вивідати ся від короля і сенаторів, чи можна здавати ся на дані Бєнєвскому інструкції до тайного веденя переговорів. Щоб добрій охотї до згоди дати більше реальний вид, вислано з Чигирина на Волинь до Межибожа зручного полковника Павла Тетеру для розслїдженя жалоб на козацькі залоги, а для полагодженя вже раз того дразливого граничного непорозуміня, наказано вивести з Кореччени з дібр воєводи Лещиньского козацькі залоги і тим способом убити причини непорозумінь.
І так зроблено: залоги виведено, а для лїпшої справи відновлено затверджене давне перемирє, зложене ще в осени, тим утверджено Бєнєвского в прихильних замірах Виговського до Польщі. Подбано також, щоб відвернути причини до дальших можливих непорозумінь: умовились, що польські війська мають стояти вправдї на поготові, але на кватирах, а не разом, і від Горини мають стояти в віддаленю 3 миль[1]. Зроб-
- ↑ Реляцію про се пограничне непорозумінє переповів я на основі
