посполитої і сойму). Сей концепт згоди переслано зараз королеви, а до Виговського послано від Бєнєвского і Тетери листи через двох кінних післанцїв; оба взивали гетьмана до кінченя дїла. Одну копію післав також Бєнєвский (10/VII) до коронного гетьмана Станислава Потоцкого. „Досить ласкаво провідїнє з нами обійшло ся би — пише каштелян — якби вже після тих пунтів настало порозумінє. Вправдї унїя, здаєть ся, найбільше перешкаджає, і при нїй козаки так завзято обстоюють, що против неї і слова не дадуть сказати, і я зрозумів, що ті дурницї найбільше роздразнюють Україну“.
„Які П. Тетера мав до умови тих пактів повновласть (facultatem), вирозумієш з тих листів, з котрих посилаю до Вас відписи“. Але були деякі листи не аби якої секретности, коли Бєнєвский уважав таки за потрібне їх задержати. „Секретні довірочні справи опускаю в листї — пише дальше каштелян — і не посилаю таких письм, аби вони нїкому не дістали ся до відома[1], бо що небудь чинить ся, треба робити під найбільшим секретом. Сам Виговський стоїть на тім, щоби чим скорше кінчити. П. Тетера в Межирічу буде вичікувати останньої резолюції, тебто послів і визначеня місця“.
Тимчасом перемирє, що вже вийшло, знову заприсяжено і обі сторони видали строгий наказ, аби війська занехали ворожнечі і аби дїла згоди не обливано кровю і руїною. Длятого спеціяльним письмом перестеріг Тетера на Полїсю Конст. Виговського, котрого жовнїри своєвільно непокоїли Слуцк, а з другої сторони казав Бєнєвский уйняти в карби хорунжого Кмічица, що аж до самої Горини заганяв ся і весь той кут около Степаня так попустошив, що бідні хлопи перелякані кидали ті сторони і утїкали до Острога. Через се вони розширяли невдоволенє і через се заходила небезпека бунтів на Українї. Крім того взивав Бєнєвский гетьманів, аби вони свої війська стягали до
- ↑ Рукопись бібл. Красїньских ч. 312. Які то були секрети, можемо довідати ся з листу Бєнєвского до короля десь з кінця червня 1658 р. (Памятники, т. III). Крім свого листу посилає він також до короля і лист Виговського (його не маємо). Бєнєвский повідомляє короля, що український гетьман прихилив до свого пляну богато старшин і що Тетера вже має повновласть і посилає ті капітуляції, що їх він (Тетера) підписав в Межирічу (?). Дальше поясняє в тім листї текст листу Виговського. З його змісту виходить, що Виговський дає до пізнаня своє бажанє, аби його товаришів винадгородили і забезпечили. Вкінци жалуєть ся польський дипльомат на Немирича і каже, що ті figmenta haeretickie Niemiriczowe refutantur, że inscio Wyhovio w iego się głowie urodziły.
