нічної Угорщини і свого часу був катехитом, а опісля крилошанином в Унґварі), але виразно зазначує, що перед тим усї епископи були Хорвати. Тим показує він, що вміє розріжнити віру від національности та що не називає себе Русином єдино задля греко-католицької віри, бо в такім разї не називав би епископів Хорватами. Се може бути також відповідею для тих учених, що закидали менї, буцїм то я зачислюю Бачванцїв до Русинів на підставі самої віри.
Подаю тепер дословний текст хронїки, що виглядає ось як:
Роки:
1746. Кетъ почали селѣцъ.
1747. Керестуръ насельелъ.
1751. Контрак достали у Керестуре.
1772. Кетъ почали церкву правицъ.
1777. Кетъ булъ сухи рокъ, стато[к] гинул.
1784. Кетъ доправели церкву и пошвеце[ли].
1806. Кетъ статокъ помарзъ на кв[і]тну не[дїлю]
1813. Кетъ вода велька була.
1816. Кетъ теметовъ пошвецели.
1821. Кетъ дзвонъ вельки привезли.
1830. Кетъ тварда жима була, теди крижъ привезли ґу церкви.
1834. Кетъ до Петровцохъ сельели.
1836. Кетъ колера перша була.
1846. Кетъ турню[1] оправали з бакаромъ[2].
1848. Кетъ ше буна[3] зорвала у Мадярскей[4].
1849. Кетъ була шашка[5].
1850. Кетъ шнѣгу не було.
1853. Кетъ два бурѣ булї, юлїя 7, єдна у седемъ годзини, а друга на 12 годзи[ни] скам[6].
1856. Кедъ вода пришла.
1859. Кедъ церкву правели при водици[7].
1861. Кедъ новтаруша вигнали, Салая[8].
- ↑ Вежу.
- ↑ Мідяною бляхою.
- ↑ Революция.
- ↑ Мадярска — треба додати земля; се термін запозичений в Сербо-Хорватів.
- ↑ Саранча.
- ↑ Слово не докінчене і мабуть мильно написане.
- ↑ Водіца — керниця, в якій мав з'явити ся чудотворний образ; вона лежить недалеко за селом і тепер коло неї стоїть невеличка церковця.
- ↑ Причина прогнаня сього нотаря невідома менї.
