Сторінка:Записки Наукового товариства імени Шевченка. Том LIII (1903).pdf/131

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


1890. Дзвонъ цагали до водици 12 марца: въ єшенѣ нападалъ шнѣхъ тринастого октомбра перши расъ, а други расъ падалъ першого дек.

1891. Преходзела[1] 26 фебруара и прешла 4 марта… и пошли людзе орацъ и шацъ.

1892. Кетъ положели владику першого Руснака[2]; вше булъ Горватъ.

1893. Кетъ ярашъ подзельели у марцу; тотъ рокъ в єшенѣ церкву мальовали, иконостасъ злацели.

1894. Тотъ рокъ докончели майстрове церкву по роботохъ и владика булъ опатрицъ церкву, чи добре.

1895. Тотъ рокъ[3]

В. Гнатюк.


* 1847 † 5 (18). VI. 1903.

В остатнїй хвилі, випускаючи сю книжку, довідали ся ми про наглу смерть шановного нашого співробітника, якого статю умістили ми на чолї сеї книжки. Дїяль­ним співробітником нашої часописи був він протягом цїлого ряда літ і заразом — вірним приятелем на­шого Товариства, дїйсним членом якого був. В одній з дальших книжок присьвятимо більшу статю памяти сього поважаного ученого і сердечного чоловіка.

Честь його памяти!
  1. Тут пропущене слово, правдоподібно: жіма (зима).
  2. Дрогобецького.
  3. На тім хронїка уриваєть ся.