Гр. Алексѣй Бобринской. Курганы и случайныя археологическія находки близъ м. Смѣлы, томъ I: дневники пятилѣтныхъ раскопокъ, Спб. 1887. Томъ II: дневники раскопокъ 1887–1889 г., Спб. 1894, 4°, стор. XXIII+232+4 ненум.+3 карты, 2 плана, 30 табл. рис.
В околицях м. Сміли Черкаського у., Київської ґуб., звістної маєтности ґрафів Бобринських, находить ся богато могил. Давно вже стягали вони на себе увагу научну одного з властителїв майна, теперь предсїдателя Археолоґічної комісиї в Петербурзї ґр. Олексїя Бобринського, що не пожалував нї трудів, нї коштів на систематичний дослїд їх і на обнародуванє результатів своїх роскопок, не задержуючись перед неудачами, що постійно переслїдували і єго так само, як і иньших дослїдників українсько-руських могил, більшість яких, як показуєть ся, вже давнїйше обкрадено задля користи. „Дослїдник, що бажає принести свою пайку [[хосен|хісна]] — говорить автор — повинен заздалегідь відречи ся від погонї за цїнними предметами, навіть взагалї від виключного вишукування предметів старинного побуту. Дослїд кургана, в якім не найдено жадних річей, може, при стараннім описаню знайдених в нїм костей зьвірів і подробиць положеня людского кістяка, принести науцї без сумнїву більший хосен, як нахід золотих або срібних предметів“. Хоча з сею думкою, вираженою в так крайній формі, ми не можемо згодити ся в цїлости, бо предмети старини взагалї красномовнїйші й важнїйші від костей та положення скелета, ми повинні віддати честь вченій мужности ґр. Бобринського і засьвідчити безперечний хосен єго трудів для археолоґії і антрополоґії.
План видання такий: кождий том зачинаєть ся вступом, в якім автор дає місце загальним спостереженням і виводам що до форми давних зе-
