від удїлу Самона, між Лабою і Салею мабуть аж до Гаволї на півночи протягав ся край князя Дервана. Цїлий сей комплєкс від Драви аж до Гаволї складав одну федерацию звістну під назвою „держава Самона“. Єї східні границї означити тяжко. Паляцкий побільшує, коли каже, що она обіймала нинїшну західну Галичину. В таких випадках границї природні найбільш правдоподібні, а яко такі вважаємо Білі Карпати та ріку Одру.
Ми що-йно згадали, що держава Самона була федеративно устроєна. Дерван, і по всякій імовірности також Вальдух узнавали зверхність Самона над собою, однак остали на чолї своїх округів. Правда, що до сего останного не згадує Фредеґар нїчого, однак обставина що, як каже хронїст, Дерван добровільно прилучив ся до Самона, та анальоґія у иньших держав славяньских при таких случаях вказують, що він і опісля володїв Сербами. Що знову Само дїйстно уважав ся верховником всїх територий, підтверджує обставина, що Фредеґар величає єго все назвою „rex“, коли тамтим двом дає лиш титул „dux“. Само по собі, що ми не можемо говорити про нїякого „короля“ Самона. Се булоб великим анахронїзмом, бо на означенє сеї гідности не мали Славяни ще тогди назви. Назва король походить від імени Кароль (Кароль Великий).
Лад на дворі Самона був само по собі славяньский; се зазначує Фредеґар виразно. По звісткам хронїки панувало на дворі володаря славяньского многоженьство. Він сам мав мати 12 жінок з котрими мав 22 синів і 15 дочок. Се підходить як раз до відомости про многоженьство, що водило ся на дворах князїв руских, польских та иньших славяньских.
Які були відносини між Самоном та народом — про се не знає нам франконьский хронїст нїчого росказати. Звичайно була власть славяньских князїв у період найдавнїйшнй вельми слабка, особливо на заходї. Она обмежала ся до ролї власти, що виконувала постанови віча. Лише підчас війни мав він більше значінє. Ми знаємо, що всюда, де такі відносини панували при примітивній орґанїзациї, не могли нїяк витворити більш просторі держави. Се можливе лиш при централїзациї власти в одній руцї. Тому то мусимо припускати, що Само володїв абсолютно. Цїле єго поводженє вказує вкінци на сесе. Власть дану єму у війнї з Аварами задержав і на час спокою тим лекше, що перші лїта єго пановання виповнювали майже самі війни з Аварами і Франками. Та абсолютна форма володїння зовсїм не суперечить федеративному характерови держави, бо пр. на Руси зоставали ся ще на довгі часи князї племенні мимо абсолютного режіму князїв київских.
