заступником голови п. Ісидор Громницький; професор руської ґімназиї у Львові, касиєром, адмінїстратором та біблїотекарем п. Кость Паньківський, директор інституту Руського товариства педаґоґічного, секретаром п. Остап Макарушка, заступник учителя в руській ґімназиї у Львові, членами видїлу пп. Олександер Борковський, ем. директор ґімназияльний, та Петро Огоновський, професор руської ґімназиї у Львові. Заступниками видїлових були пп. Др. Володимир Коцовский, професор семінарий учительских у Львові та Іван Копач, заступник учителя в руській ґімназиї у Львові. Крім того входили по вимогам статутів до видїлу директори наукових секций або їх заступники: проф. Михайло Грушевський, директор секциї історично-фільософічної, проф. Іван Верхратський заступник директора секциї математично-природописної та др. Іван Франко, заступник директора секциї фільольоґічної.
Полишивши дїальність наукову секциям, займав ся видїл, як і минувшого року, переважно стороною адмінїстрацийною Товариства, однак все з оглядом на його науковий розвій. Тямлячи добре про се, що розвій дїяльности наукової зависать і від материальних засобів Товариства, старав ся видїл забезпечити йому доходи двояким способом: 1) приєднаннєм постійних, певних та користних робіт для друкарнї, 2) узисканнєм субвенций на цїли наукові від центрального правительства та сойму краєвого. Головними партиями в друкарнї окрім ґазет руских — Дїла, Батьківщини і Правди, були, в порядку великости замовлень: видавництво книжок шкільних, сойм краєвий, тов. Просьвіта, Педаґоґічне і Днїстер. Другим жерелом доходів Товариства були субвенциї на цїли наукові від правительства центрального та сойму краєвого. І так одержало товариство в роцї 1896 від мінїстерства просьвіти 2000 злр., (така сама сума признана вже й на рік 1897), а від видїлу краєвого разом 2500 злр. Голова товариства не лише в мінїстерство просьвіти внїс письменне прошенє про підвисшеннє субвенциї до 5000 злр. і вставленнє її в буджет, але піднїс сю многоважну для Товариства справу в палатї послів, одначе на р. 1897 в буджет запомоги державної не вставлено. Здобуті тим чином кошти обертало Товариство головно на наукові видавництва і свою лїтературну часопись „Зорю“. Більша підмога удїлена була ще на виданє Систему австрийского нрава цивільного пок. Олекс. Огоновского (300 злр.). Згадати-б ще треба, що зі своїх фондів Товариство призначило 50 злр. на памятник Івана Котляревского, що буде здвигнений в Полтаві, та проснло осібними письмами і иньші рускі товариства про датки. Крім того дало ще 40 злр. на цїли поставлені в р. 1896. комітетом Шевченкових вечерниць, а то на памятник, стипендию та родину Шевченка. До устроєня вечерниць в память Тараса Шевченка, патрона товариства, подав наш видїл інїциятиву та запросив
