Перейти до вмісту

Сторінка:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 1. 1929.pdf/104

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

місця постою — в м. Бердичів, для поповнення й приведення себе в належний порядок. Але побувати всім Сірим у Бердичові не повелося. У Бердичові розмістилися: штаб дивізії, арматний полк, інженірна сотня і постачання 3-го полку.

В цей час на начальника дивізії був призначений сотник Палій, але від призначення цього діяльність дивізійного штабу не збільшилась.

По прибутті на стацію Бердичів Сірим було наказано негайно податись в Коростенський район, де большовики загрожували зайняти залізничний вузловий пункт Коросгень. 1-й і 4-й Сірі полки по одержанні наказу поїхали на стацію Коростень і 19-го січня були вже там.

2-й і 3 й Сірі полки прибули походним порядком через Київ, Васильків до Бердичова, де й розмістилися. У Василькові Сірих зустріли з боєм 25-го січня місцеві большовицькі повстанці, але Сірі взяли Васильків з бою й ліквідували повстанчий загін.

По прибутті на стацію Коростень Сірим довелося зразу-ж взятися до праці. Бувша там військова група в складі: 55-го Народнього Визволення полку (400 багнетів), Наливайківського (250 багнетів), Франківського (250 багнетів), Пинського (300 багнетів), Чорноморського (150 багнетів) курінів, Галицького полку імени отамана Оскілка (800 багнетів), Звягельської арматної батареї (4 польових гармати), арматної батареї 55-го Народнього Визволення полку (2 польових і 1 тяжка гармата), двох бронепотягів (2 гармати і 30 кулеметів), Запоріжської кінної сотні (1ОО шабель) — здала вже большовикам м. Овруч і стацію Ігнатпіль.

20-го січня рано большовики почали обстрілювати стацію Коростень-Подільський. Здеморалізовані частини готові були зовсім розбігтись. Командування групою було не здатне ні до чого; воно, до чести його треба додати, зовсім відмовилось від керування бойовими операціями. По наказу Командуючого Південно-Західним фронтом отамана Оскілка, що приїхав у цей час на фронт, командування групою обняв командир 1-го Сірого полку полковник Пузицький. Під гарматним вогнем на стації Коростень-Подільський був сформований новий штаб Коростенської групи військ. Тимчасово виконуючим обовязки начальника штабу був призначений полковий адютант 1-го Сірого полку хорунжий Прохода. Тимчасове керування 1-м Сірим полком перейняв поручник Костик, а 4-м полком командував поручник Овчаренко. Сірі nолки в цей час мали: 1-й — 300 багнетів і 10 кулеметів, а 4-й — 350 багнетів і 8 кулеметів.

Большовицька піхота була вже за 1-1½ версти від стації, а два ворожих броневика з залізниці на лінії с. Чихири безупинно обстрілювали Коростень. Батареї Коростенської групи були навантажені у вагони (площадки), а бронепотяги — один за браком набоїв, а другий через заклинення гармати гільзою припинили стрільбу. Піхота групи спішно розміщалась по своїх ешалонах.

Наказавши Сірим розсипатись у лаву: 1-му полкові в напрямку с. Чикири, а 4-му — Пащини, командуючий групою полковник Пузицький з резольвером у руці наказав комендантам одного бронепотяга негайно полагодити гармату, а другого — позичити набоїв у батарей і зараз же відкрити вогонь по ворожих бронепотягах; батарейним командирам наказав негайно згрузити гармати, поставити на позиції й розпочати обстріл

92