глибокої поваги старшини подарували полковникові Пузицькому коштовний золотий портсигар з вигравірованою полковничою відзнакою Сірих — три золотих колоски на срібному полі.
В час Турчинських і пізніше Бердичівських операцій 1-м полком керував поручник Костик, 2-м полком — поручник Пархомюк і 4-м полком — поручник Овчаренко.
Відділ займав таке бойове розташування: 2-й полк — 200 багнетів, 6 кулеметів, 40 шабель, село Турчинку — з кінною розвідкою в с. с. Ковалях, Шершні, Рудні, Сучевці, Буках, Старій Буді; 1-й полк — 250 багнетів і 8 кулеметів — с. Бобрик і залізничний міст на річці Ірша; 4-й полк — 250 багнетів і 8 кулеметів — с. Рудня з сильною заставою в с. Рудні-Кропивецькі; кіннота 4-го і 1-го полків — разом до 25 шабель — вела розвідку в с. с. Катеринові, Кропивній, Писаревці, Сухій Волі; 1-ша батарея — 2 гармати стояла на схід від стації Турчинки, а бронепотяг „Стрілець“ вночі ніс варту на залізниці біля мосту на річці Ірша; інженірна сотня сірожупанників провадила підготовчу працю по збудуванні залізничного мосту на річці Ірша, зірваного при відступі з Коростеня. Сірим було наказано зайняти Коростень.
Треба зазначити, що Сіра дивізія була добре забезпечена технічним майном, особливо засобами звязку; при бойових подіях на всіх фронтах майже кожна застава й маленький відділ мали телефонне сполучення зі штабами полків, а останні зо штабом відділу чи групи.
Большовики в цей час займали: Малин, Чоповичі, Меленю, Іванівку, Лісовщизну (де були й гармати), Красногорку (кінний відділ), Ушомир, маючи всього до 4.000 багнетів, 2 гармати і 300 шабель.
До 6-го березня Сірий відділ беззмінно займав цей фронт, маючи часті сутички розвідчих відділів в с. с. Кропивній, Ковалях, Шершні, Рудні і Сучевці.
В цей час Сірий бронепотяг, названий „Гандзею“, приймав участь в боях з большовиками на залізниці Новоград—Волинський—Коростень, коли був забитий хоробрий і енергійний комендант його хорунжий Гиренко. Штаб дивізії і 3-й Сірий полк з м. Бердичева до м. Житомира в лютому не встигли виїхати, а крім того населення м. Бердичева прохало п. Головного Отамана про залишення Сірих у Бердичеві, бо тільки при Сірих можна було бути цілком спокійним за своє життя й майно.
27-го лютого почала проявляти себе в районі м. Чуднова Волинська революційна повстанська дивізія під керуванням Кийка. Ця дивізія організувалась на зразок вільного козацтва, причім села виставляли сотні, а волості полки, що нараховували в своїх рядах по 1.000 багнетів приблизно. Надіслана для ліквідації цього повстання сотня Січових Стрільців примушена була під натиском повстанців відійти на Голодки. Тоді на допомогу Січовим Стрільцям був висланий відділ 3-го Сірого полку — 300 багнетів, 6 кулеметів і 1 гармата, під керуванням поручника Дейнеки. Перед цим повстанці захопили в полон дивізійного інтенданта Сірої дивізії полковника Жидкова, ще одного старшину, шофера і 2 козаків з автом. 28-го лютого Сірі взяли з бою Пятки, при чому був взятий в полон політичний комісар повстанців. Часть повстанців відступила до Чуднова, їх переслідує відділ 3-го полку, і після невеликcго опору повстанців
96
