В Галичині. Яко резервова частина, бригада зробила відступ до Нижньова.
Далі, в містечку Товмачі, будо зроблено переформування запасових частин: з шости запасових бригад було утворено дві збірних запасових бригади, зведених у запасову дивізію.
Полковник Базильський, яко начальник українських запасових частий, і далі керував цими двома бригадами. До 6-ої запасової стрілецької брагади влито 3-тю та 7-му запасові бригади, які й створили окремі куріні. Число людей в курінях було урівняне за рахунок 6-ої бригади, що мала більше людей, ніж 3-тя та 7-ма бригади разом.
Бригада, під назвою 2-га збірна запасова бригада, заступала позиції на Дністрі та приймала посильну участь у наступах через Дністер, у повторному відступі за Дністер і в обороні лінії Дністра. Під час цих боїв бригада мала знову значні страти в людях і конях.
Переформування 2-ої Збірної Запасової бригади на Кулеметну бригаду. Після другого відступу за Дністер запасова дивізія була перейменована на 1-шу Кулеметну дивізію, а збірні запасові бригади буди переформовані на кулеметні бригади. Друга Збірна Запасова бригада отримала назву: 2-га Кулеметна бригада і приняла наступну орґанізацію:
За командира бригади був призначений я.
А старшини, які дісталися до полону, в момент, як їх після допиту большевики рубали по черзі, кидали в вічі ворогу такі слова: „Не тішся, враже, — сотня поляже, тисяча натомість стане до борби!“ (хорунжий Горобець і инші) другі знову-ж кричали, що вони загинуть, а Україна все-ж буде. Все це оповідають ті старшини та козаки, які були в полоні, але були відбиті потім 13-ою польською дивізією і бачили героїчну смерть своїх товаришів. Трупи порубаних старшин та козаків бачила вся та українська частина, що йшла з 13-ою польською дивізією. Що торкається козаків, то де-які не зберегли до кінця бою своєї хоробрости: під огнем і повторними атаками кінноти кидали зброю, не хотіли відкривати вогню по ворогові, який в другій половині бою перейшов у наступ і, взагалі, виявили до большевиків далеко не ворожий настрій, гадаючи, що большевики їм нічого не зроблять; але багато большевики порубали і їх. Населення в тому районі, де був бій, поставилося до наших вояків вороже: убивало, ограбувало, знущалося, на шляху руху ставило опір.
Зараз бригада, в кількості 80 старшин, 440 козаків, 100 рушниць і 6 кулеметів, знаходиться в Тернополі.
Становище дуже тяжке: в цих подіях загублені кухні, канцелярії, всі власні речі старшин, шинелі. Є багато старшин і козаків цілком роздягнених большевиками та селянами. Штаби частин розвалилися, кращі старшини загинули.
Зараз провадиться орґанізаційна праця: підняття дисципліни, поповнення зброєю та обмундурованням.
Настрій старшин і козаків нервовий, недовірливий до загального становища.
Необхідні аванси для бригади, щоби можна було продовжувати орґанізаційну працю по формуванню.
Харчування зле.
Полковник Порохівський.
