Сторінка:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 1. 1929.pdf/18

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Я поставив собі за завдання — дати нарис, який би освітлював похід не тільки з військово-фахового боку, але також ті обставини, в яких той похід відбувся, і які привели його до успішного кінця.

Бажання моє було зробити оповідання це доступним для широких верств вояцтва та суспільности; тому суто-військовий фаховий характер я, подекуди, залишаю і даю замісць того більш популярні нариси.

Виконуючи цю працю, я хотів бути цілком безстороннім не лише в оцінці наших частин, а й ворожих груп.

З особливою обережностю я підхожу до спогадів під час походу нашого щодо частин Галицької армії, які за короткий час перебували під 3–4 командами. Факти свідчать про те, що розєднані політичними комбінаціями обидві армії, Наддніпрянська та Галицька, жили одною думкою, одним серцем.

Я дуже жалкую, що не маю при собі реєстру старшин і козаків, що загинули під час походу, бо саме їх памяті, а також памяті чинів лицарів „Залізного Хреста“ присвячую я свою, може не зовсім досконалу, але повну щирости працю.





 

Обставини на Україні перед походом Армії У. Н. Р. по ворожих запіллях. Вже в липні 1919 року ставало ясним, що тільки зброєю вирішатиметься питання, кому бути господарем на широких просторах півдня бувшої Росії — чи Добрармії з її кличем „єдиної неділимої Росії“, чи тій силі, яка виросла з української національної революції — Українській армії та повстанчим загонам, що виступали під прапором незалежної Української Народньої Республіки.

Маючи перед собою спільного ворога — російську большовицьку армію — обидві сторони занедбують важні стратеґічні завдання й пориваються наввипередки до опанування Київом.

Українська та Денікинська армії вступили до Київа майже одночасно (Українці ввійшли лише на кілька годин раніше).

 

6

    Ю. Тютюнник вже зробив певний нарис; гадаю, що моя праця, яка має чимало дат й відправних даних, може полегчити значно в їхній роботі.