30-XII Іваньки–Паланочка (перехід через залізничну лінію Умань–Христинівка–Звенигородка)–Роги–Легезино.
31-XII Легезино–Оксанина–Небелівка.
5-I Небелівка–Рогове–Перегонівка. Штаб Армії в с. Рогове, 4 версти на північ від Перегонівки. Київська дивізія в с. Дубова.
5-I (по старому стилю 23-XII) Армія заняла район Коржево, Дубова (Штаб Київської дивізії), Бабанка, Оксанина (Волинська дивізія) і Перегонівка–Рогове (Штаб Армії), Покотилове (8 кін. Залізний полк).
Волинська дивізія під час всього маршу була на північ, а Київська на південь від зазначеного на мапі маршруту.
Волинці часово захопили Сквиру; ворог прогнаний; взято здобич.
За м. Жашків — бій Київської дивізії в частинами Добрармії.
Волинська дивізія проходить в 4 верстах від Устингородка, занятого великими силами Добровольців.
Бій 6-го Запорозького загону з Добровольцями під ст. Поташ.
8 визначніших епізодів за час цих маршів були: сутичка Київської дивізії з Добровольцями в м. Жашкові, захоплення Чорними Запорожцями Ставища, напад Добровольців на 3-ю Стрілецьку дивізію й захоплення нами міста Уманя.
Через кілька днів маршу, коли Армія наша між 21–25-XII була зосереджена для відпочинку й мобілізації в районі Тетіїв–Пятигори–Животів (Таращанського повіту), до нас почали наближатися з півночі по шляху: Біла Церква, Ставище, Жашків, Умань значні маси добровольців; було одержано цілком певну звістку про наближення кількох сильних полків ворожої кінноти, між якими був також відомий „Вовчанський відділ“.
Щоб уникнути зустрічі з цією кіннотою, Армії на 26-XII було визначене нове розміщення, зовсім осторонь на схід від великого Білоцерківсько-Уманського шляху, по присілках й хуторах: — Тихий Хутір й околиці–Високе–Жашків, бо звичайно, відступаюча маса використовує лишень великі шляхи. Початок маршу для всіх колон був призначений на 6 годину ранку, понеже відомо було, що добровольці розпочинають свої денні марші пізно, приблизно від години 8–9; до 12 години все наше переґруповання мусіло бути закінчене. Командування мало на думці пропустити повз себе великі ворожі ґрупи, а далі чинити відповідно до обставин.
Всі дивізії наказ цей виконали, за винятком 3-ої Стрілецької; колона полковника Трутенка[1] стала на марш замісць 6 години майже в південь.
Добровольці (кін. полк в 600 шаб. Кавказької „Сводной“ дивізії під керуванням полковника князя Голіцина) не дали навіть охоронним відділам колони полковника Трутенка обсадити свої
21
- ↑ П. Чижевський. Коротка історія 3-ої Стрілецької дивізії.
