ночка–Роги). Ще перед тим частини Київців та Волинців провадили руйнацію самої залізниці та захоплювали телефонні й телеґрафичні лінії, з метою розвідки. На допомогу стали енерґійно місцеві селяни, які руйнували залізницю грунтовно — кіньми й волами; вони порозтягали рейки й шпали та всяке приладдя зі стацій і заховали все по лісах та рівчаках.
Під час горожанської війни села, що лежали недалеко від залізниць, найбільше терпіли, бо боротьба головним чином велася здовж залізничних ліній, а через те, допомагаючи нам нищити залізниці, селяне тим самим думали на деякий час здобути й для себе спокій. Взагалі, частини наші всюди тішилися співчуттям мас й їх активною допомогою. Наприклад, „частина, яка стояла в селі Оксанино, Уманського повіту, охоронялась селянами на їхнє власне бажання в час ночішнього відпочинку. А частини, які билися в районі Тального, мали активну, піддержку в часі бою з боку селян, і був випадок, коли одна з наших арматних частин, через зіпсуття коліс гармати і сильну багнюку, примушена була, під ворожим напором кінноти, залишити гармату, але селяне виступили активно в поміч, відбили од ворога гармату, запрягли у власні коні й доставили гармату до штабу нашої Армії — 20 XII 1919 року по ст. стилю“ (з денника Запорожців).
Умань мав невелику залогу (чоловік з 300 добровольців), але в місті перебувало ще чимало добре озброєних ріжних військових й адміністративних інституцій, що спішно закінчували свою роботу що до евакуації. Одначе, як адміністрація, так і залога були вже під вражінням несподіваного погрому і руйнації всієї добровольчої справи.
Досись було показатися першим розїздам кінного полку Костя Гордієнка, як по місту почалася метушня, безладна стрілянина, що з часом перейшла в загальну паніку. Добровольці похапцем залишили місто й відійшли на Голованівськ–Єлисавет.
Все населення Уманя радо зустрічало наше військо.
Захопивши Уманський район, Армія наша здобула нарешті спокій, можливість зустріти свято Різдва Христового і час для переведення своєї орґанізаційної праці.
В самому місті Уманю уповноважений від Уряду, політичний референт п. Чубук відновив демократичну владу; зорґанізував місцеву охорону, а місцеві торговельні та добродійні орґанізації запросив стати в допомозі Армії з матеріяльного боку.
Командування призначило полковника Ольшевського на уряд начальника залоги м. Уманя й повіту, а на повітового комісара
25
