Сторінка:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 1. 1929.pdf/58

„У досвіта 26 грудня вся дивізія скупчилася в м. Животові. Не маючи певних відомостей про ворога — про те чи вільний шлях на схід, чи зайнято с. Голотьки ворогом, — я не міг виступити з м. Животова, щоби не бути заскоченим у рухові. Було вислано нові розїзди на Тетіїв та на Голотьки й вирішено чекати доповіщень. Мобілізація, призначена на 26 грудня, була відмінена. Біля 11 години ранку прибув старшина зі штабу дієв. армії з пісьменним наказом, зміст якого був майже такий, як і одержаного напередодні, тільки було призначено крім с. с. Стадниці та Високого, в котрі дивізія мала перейти, ще с. Жидовчик, а також завдання, яке покладалося на дивізію по приході на нові місця. З розпитів цього старшини виявилося, що с. Голотьки не зайняте ворогом і шлях туди вільний. Одержавши ці відомості, вже не чекаючи донесень од розїздів, я наказав кінній окремій сотні вирушити в авангарді по дорозі на с. с. Калинівка–Стадниця–Високе; колоні головних сил у складі Юнацького полку, Синього полку, гарматам, обозу — вирушити по дорозі на с. с. Калинівка–Стадниця–Високе, арєргарду — 9 стр. полку — по дорозі, за колоною головних сил; Чорноморському полку вирушити по дорозі на с. с. Голотьки–Стадниця–Високе й служити лівим боковим авангардом. Згідно моєму наказу дивізія об 11 годині, порядком зазначеним вирушила, вживши всіх заходів, що до охорони. Тільки Чорноморський полк не вирушив, залишаючись у м. Животові з причини, як потім мені доповів командир полку сотник Любимець, кування коней.

Цікаво, що полковник Чижевський в складеній ним історії робить мені закиди, про невисилку мір охорони, що спричинилося до розгрому дивізії. Не буду оправдуватися азбукою, а прошу звернути увагу на ті противенства, котрі містяться: Полковник Чижевський каже про невисилку мір охорони і там же зазначує, що тільки уникнули розгрому кінна сотня під керуванням сотника Шульги й Чорноморський полк, бувші в авангарді й арєргарді.

Склад частин дивізії (бойовий) у той час був такий: Юнацький полк — 35 багнетів, Синій полк — біля 30 багнетів і 7 шабель, арматна бригада — 2 гармати, 9 стрілецький полк — 15–20 багнетів, кулеметів — 5, із котрих один був в обозі без обслуги; Чорноморський полк — 28 шабель, кінна окрема сотня — 32 шаблі; — разом здатних до бою — 80–85 багнетів, 67 шабель, 4 кулемети та 2 гармати.

При вирушенні дивізії з м. Животова було мною одержано доповіщення від одного з розїздів, висланих на Тетіїв, що замічений ним ворожий розїзд, який їхав по шляху з Тетіїва на м. Животів, зобачивши наш розїзд, повернув назад. Більш доповіщень не поступало. Не пройшли більше 2 верстов од м. Животова, як мені було докладено (я зі штабом їхав з переду колони), що з ліва появилася кіннота. Спочатку в мене промайнула думка, що це Чорноморський полк, але не встиг я висловити цієї думки, як зліва дійсно вже неслася велика ворожа лава кінноти. Я ледве віддав наказа розсипатися в лаву та відкрити вогонь, як уже кіннота наскакувала ка колону дивізії. Всеж наші невеличкі частинки піхоти, від-

46