В. П. САВЧЕНКО
Генерального Штабу Полковник.
Вступ.
Український рух в російському війську в 1917 р., що так ще мало освітлений в друкові, відіграв велику ролю в нашій визвольній боротьбі і заслуговує на серйозне його вивчения. Завдяки великій кількості українців у цьому війську,[1] російський уряд повинен був рахуватися з цим рухом і йти на уступки. Український рух у війську зміцнив фронт, який наповно раніше розвалився-б, якби не було цього руху.
Цей рух українських військовиків морально підтримував Українську Центральну Раду, давав їв віру в нашу перемогу і лише він один підштовхував до рішучих чинів. — Небудь українського руху в російському війську, то, можливо, не було б і 4-х універсалів з їхніми наслідками.
Другий український військовий з'їзд у Київі, який був заборонений п. Керенським, рішуче обстоює домагання Центральної Ради та вибірає Раду військових депутатів, яка цілком увійшла до складу Центральної Ради. Коли з'їзд покінчив наради, то в той же день появився Перший Універсал Центральної Ради до українського народу.
Метою цих спогадів є не лише зафіксувати цей рух в ХІІ-й армії, яко матерiял для майбутнього історика, але нагадати також п. п. читачам, що обовязком кожного із тих, хто знає про цей рух не тільки у XII-й армії, а і взагалі, занотувати, щоби ні один штрих з подій цієї епохи марне не загинув.
48
- ↑ В жовтні місяці 1917 р. по підрахунку фронтової ради (м. Псков) на однім тільки північнім фронті — I-а — V-а — XII-а армії і війська ревельського району — було 360.000 українців, із них біля 120 тисяч ирипадає на XII-у армію.
