Сторінка:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 1. 1929.pdf/65

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
Ставлення до українського руху Командира 542-го Лепельського полку.

Командиром цього полку на початку революції був полковник Гадунський, а підчас серпневих боїв з німцями — полковник Бугай. Обидва вони, здається, білорусини з походження. До українського руxу ставилися байдужо і йому, хоч і не шкодили, але ж і не допомагали.

Окремого українського кypiня в полку зорґанізувати не пощастило.

Правда, в той час становище командира полку на загал було дуже тяжке. Як один, так і другий командири полку були старі кадрові старшини, з великим досвідом, хоробрі, розумні, чесні і вміли жити в той час зі своїми підлеглими. Вони намагалися здобути прихильність всього полку, а не частини його.


Решта полків дивізії.

Український рух в решті полків дивізії був слабший, ніж у Лепельському полку. Це явище можна зясувати тим, що не знайшлося там енерґійних українців, надто з проміж старшин.

Веoь чае вони пленталися в хвості і прислухалися до опінії Лепельського полку.


Дивізійна рада.

Перед серпневими боями почала формуватися дивізійна рада, але про її діяльність нічого не можу пригадати.

Здається, що серпневі бої під Ригою загальмували її орґанізацію. Дивізія в цих боях понесла великі страти. Потім відступ. Все це вплинуло на створення дивізійної paди.

Здається, після переходу старшин-українців Лепельського полку до 180-го пішого Херсонського полку, ця ідея і зовсім була забута.


53