Сторінка:За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. Збірник 1. 1929.pdf/67

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

сти в життя. Приблизно через годину після того, як вирішено було принціпове питання про українізацію 13-го полку, входить дивізійний комісар і каже, що це питання треба знову обговорити спільно. Як потім виявилось, то цю справу порушив адютант 13-го полку зі своїми однодумцями.

Вони в дивізійному комітеті почали розмовляти на тему — „одін котьолок“ і вплинули на москвинів.

Негайно поручник П-ко пішов туди, де засідали москвини, і там старався доказати їм, що це питання розрішено вже позитивно і запротоколено, а тому нема чого його знову обговорювати. Але з цього нічого не вийпло. В решті-решт вбіг до помешкання, де засідали москвини, український делєґат підстаршина Сиса і закричав: „Ах ви фараони! До зброї, хлопці!"

Делєґати побігли до полків, які недалеко постоювали. Прибігли українці з мушкетами і кулеметами, але до бійки не дійшло, все якось утихомирилося. Українці того ж дня вирішили, що коли не погодяться на українізацію 13-го Особого полку, то всім перейти до XXI українізованого корпусу.

Трохи пізніще 4.000 українців III-ої Особої дивізії без дозволу перейшли — частина до 33-ої пішої дивізії, частина до 44-ої пішої дивізії, а частина самочинно поїхала на Україну. Це сталося вже після большовицького перевороту.[1]

Ставлення москвинів у дивізії і командира 9-го Особого полку до Українського руху.

Взагалі ставлення москвинів і командира 9-го полку до українського руху було вороже. Коли, наприклад, активні старшини-українці 9-го полку приходили до свого старшинського зібрання, то там негайно по їхній адресі счинявся свист і тому подібні вибрики з боку москвинів.

Вони підбурювали московську салдатню проти старшин українців та намагалися здеморалізувати культурно-освітній гурток і таким чином паралізувати його діяльність.


55

  1. Дозволу на українізацію, як видно, одержано не було, і, як бачимо, для тих, хто почував себе українцем, дозвіл цей і не був потрібним. Редакція.